A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Хорошівська громада
Житомирська область, Житомирський район

Статут територіальної громади

 

ЗМІСТ

 

Преамбула

Розділ І. Загальні положення:

Глава 1.1. Загальна характеристика Хорошівської територіальної громади.

Глава 1.2. Межі території громади та її географічне положення.

Глава 1.3. Правова основа Статуту.

Глава 1.4. Взаємовідносини територіальної громади, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями, іншими територіальними громадами.

Глава 1.5. Планування розвитку громади.

Розділ ІІ. Система місцевого самоврядування:

Глава 2.1. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого самоврядування територіальної громади.

Глава 2.2. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве самоврядування.

Глава 2.3. Права та обов’язки членів територіальної громади.

Глава 2.4. Форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування: загальні засади.

Глава 2.5. Місцеві вибори.

Глава 2.6. Місцевий референдум.

Глава 2.7. Загальні збори членів територіальної громади.

Глава 2.8. Громадські слухання.

Глава 2.9. Місцеві ініціативи.

Глава 2.10. Органи самоорганізації населення.

Глава 2.11. Індивідуальні та колективні звернення.

Глава 2.12. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування.

Глава 2.13. Селищна рада.

Глава 2.14. Селищний голова.

Глава 2.15. Виконавчі органи ради.

Глава 2.16. Староста.

Розділ ІІІ. Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування територіальної громади:

Глава 3.1. Матеріальна основа місцевого самоврядування територіальної громади.

Глава 3.2. Фінансова основа місцевого самоврядування територіальної громади.

Розділ ІV. Відповідальність органів селищного самоврядування та їхніх посадових осіб. Контроль територіальної громади за діяльністю органів селищного самоврядування та їх посадових осіб.

Глава 4.1. Підстави та форми відповідальності органів селищного самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення.

Розділ V. Прикінцеві положення.

Додаток 1. Положення про громадські слухання на території Хорошівської територіальної громади.

 

ПРЕАМБУЛА

Цей Статут, відповідно до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та інших законодавчих актів, визначає систему місцевого самоврядування Хорошівської територіальної громади, форми та порядок діяльності територіальної громади, її органів та посадових осіб, гарантії прав жителів сіл, селища, які входять до складу територіальної громади.

 РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.1. Загальна характеристика

Хорошівської селищної  територіальної громади

Стаття 1.1.1. Хорошівська територіальна громада (далі – територіальна громада) утворена шляхом добровільного об’єднання територіальної громади населених пунктів Хорошівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області та територіальних громад Березівської, Грушківської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Зубринської, Краївщинської, Поромівської, Рижанської, Суховільської, Сколобівської сільських рад Хорошівського району Житомирської області та добровільного приєднання Радицької та Топорищенської сільських рад Хорошівського району Житомирської області.

Стаття 1.1.2. Територіальна громада є суб’єктом публічного права.

         Територіальній громаді належить право комунальної власності на майно, у тому числі грошові кошти.

         Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.3. Адміністративним центром територіальної громади є селище міського типу Хорошів Житомирського району Житомирської області, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.

Жителі всіх населених пунктів громади забезпечуються максимально зручними умовами для відвідування адміністративного центру громади.

Стаття 1.1.4. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Хорошівську селищну раду (далі – рада).

Перші місцеві вибори депутатів ради (обєднаної) територіальної громади відбулися 18 грудня 2016 року.

Другі місцеві вибори депутатів ради територіальної громади відбулись 24 жовтня 2020 року.

Стаття 1.1.5. Територіальна громада в порядку встановленому законом може об’єднуватися з іншими сільськими територіальними громадами.

Рада може об’єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та вступати в їх добровільні об’єднання.

Стаття 1.1.6. Пам’ятними датами громади є: день селища Хорошів, який відзначається – 24 серпня; свято села Березівка – 21 серпня; свято села Будо-Рижани – 7 липня; свято села Грушки – 14 серпня; свято села – Давидівка 10 листопада; свято села Дашинка – 27 вересня; свято села Дворище – 14 листопада; свято села Зубринка  – 10 вересня; свято села Краївщина – 28 серпня; свято села Поромівка – третя неділя серпня; свято села – Рижани – 21 вересня; свято села – Сколобів – 14 жовтня; свято села Суховоля – 14 жовтня; свято села Топорище – 20 червня.

Стаття 1.1.7. Офіційною символікою громади є її прапор та герб, положення, опис та порядок використання, яких затверджується рішенням ради.

На будівлі, де розміщена рада, виконавчі органи ради піднімається Державний Прапор України.

Окремі населені пункти громади, окрім адміністративного центру громади Хорошева, не можуть мати власної офіційної символіки.

Стаття 1.1.8. Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин смт Хорошів».

         Звання почесного громадянина смт Хорошів присвоюються незалежно від громадянства особи та місця її проживання.

Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин смт Хорошів», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням ради.

         Селищна рада може засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі селища, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед селища та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста.

         Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагороджених цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаки селища, яке затверджується рішенням селищної ради.

Члени територіальної громади, працівники підприємств, установ та організацій, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути за розпорядженням Хорошівського селищного голови відзначені Подякою, Громотою та Почесною грамотою.

Особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин смт Хорошів», вручається відповідне посвідчення та нагрудний знак, зразки яких затверджуються радою.

Глава 1.2. Межі території громади та її географічне положення

Стаття 1.2.1. Територія Хорошівської територіальної громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися. Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру 55 км.

Територія громади межує:

1) з північного сходу – з Новоборівською селищною радою;

2) зі сходу, з півдня та заходу – з територіальними громадами Житомирського району;

3) з півночі – з територіальними громадами Коростенського району.

Межі території громади не можуть бути змінені без згоди членів територіальної громади.

Стаття 1.2.2. На території громади розташовані населені пункти (далі: населені пункти територіальної громади):

-  селище міського типу Хорошів;

- селище Червоногранітне;

- села: Рудня-Шляхова, Зелений Гай, Березівка, Полівська Гута, Торчин, Грушки, Грабняк, Давидівка, Дашинка, Курганці, Писарівка, Теренці, Дворище, Заздрівка, Солодирі, Зубринка, Вишняківка, Ліски, Михайлівка, Ставки,Човнова, Краївщина, Іванівка, Омелівка, Шадура, Яблунівка, Поромівка,Калинівка, Красногірка, Рижани, Волянщина, Грабівка, Данилівка, Жовтнівка,Кропивенка, Невирівка, Знам'янка, Сколобів, Суховоля, Крук, Мар'янівка, Радичі, Будо-Рижани, Гайки, Катеринівка, Закомирня, Стебниця, Топорище, Галинівка, Копанівка, Олішівка, Лизник, Копелянка, Коритище.

Стаття 1.2.3. Територія  громади займає площу близько 595,9030 кв. км.

Населення громади становить 19048 чоловік.

Гідрографічна сітка громади представлена річками Ірша, Іршиця, Суботка з каскадом штучних водоймищ в кількості 2 та технічними водоймами.

Площа лісового фонду становить 12540,58 га. Ліси змішані (хвойні і листяні).

Площа земель сільськогосподарського призначення складає 40442,25 га.

На території громади є родовища корисних копалин: гранітів різних кольорів, габро, лабрадоритів, руди титану – ільменіту, самоцвітів – берилу, топазу, кварцу.

Стаття 1.2.4. Рішенням ради, за погодженням із жителями населених пунктів громади, на її території можуть утворюватися функціональні зони – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо).

Відповідне подання (пропозицію) вносять до ради селищний голова, депутати ради, виконавчий комітет ради або члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

При утворенні територіальних зон зі спеціальним статусом встановлюються вимоги щодо забудови території, функціонального призначення земель, ведення господарської діяльності та іншого використання земель, відповідно до Правил благоустрою на території  Хорошівської селищної ради, які передбачають:

1)  вимоги до утримання будинків і споруд;

2) вимоги до впорядкування доріг та під’їздів, місць паркування транспортних засобів;

3) вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;

4) вимоги до озеленення та впорядкування територій;

5) обмеження у використанні земельних ділянок (будівельні, інженерні, санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, протипожежні, історико-культурні);

6) інші вимоги, які можуть бути встановлені відповідно до законодавства України.

Стаття 1.2.5. Найменування та перейменування населених пунктів громади, їх ліквідація, як поселень віднесення до окремих категорій населених пункті, здійснюється відповідно до закону. 

Стаття 1.2.6. Найменування та перейменування територіальних об’єктів Хорошівської територіальної громади, загальна характеристика кожного села; територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, мікрорайонів, провулків, площ, парків, скверів тощо – здійснюються радою з врахуванням думки членів територіальної громади – жителів відповідного села, селища, міста у порядку, встановленому радою.

Перейменування територіальних об’єктів громади здійснюється, як правило, у випадках відновлення їхніх історичних назв, історичної справедливості та відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Присвоєння територіальним об’єктам громади, площам, вулицям імен з метою увічнення пам’яті видатних історичних, державних, військових діячів України та громади, видатних діячів науки і культури, громадських діячів, діяльність, яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей здійснюється тільки посмертно та з урахуванням думки жителів відповідного селища, села, площі, вулиці.

При прийнятті рішень радою щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами територіальної громади.

Назви територіальним об’єктам даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.

Глава 1.3. Правова основа Статуту

Стаття 1.3.1. Статут затверджується рішенням ради. Він підлягає реєстрації в установленному порядку і набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Статут діє в просторових межах територіальної громади. Окремі положення Статуту, відповідно до закону, можуть діяти і на території, що перебуває за межами території громади.

Стаття 1.3.2. Статут має найвищу юридичну силу по відношенню до всіх інших актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування територіальної громади, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

Стаття 1.3.3. Статут відповідає положенням Конституції України, законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш вищої юридичної сили.

Стаття 1.3.4. Правові акти органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, що суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і використанню. 

Стаття 1.3.5. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюються радою.

Рішення ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до ради депутатами ради, постійними комісіями ради, селищним головою або членами територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції України та законів України, Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться радою у тримісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами). До внесення зазначених змін і доповнень до Статуту його положення, які суперечать зазначеним актам законодавства, не діють. Зміни та доповнення до Статуту набирають чинності з моменту їх державної реєстрації.

Глава 1.4. Взаємовідносини територіальної громади, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями, іншими територіальними громадами

Стаття 1.4.1. Взаємовідносини органів та посадових осіб територіальної громади з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію громади, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів та реалізації на території громади завдань і повноважень виконавчої влади в інтересах територіальної громади.

Органи і посадові особи територіальної громади здійснюють самоврядні повноваження незалежно від органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади не можуть видавати обов’язкові для органів і посадових осіб територіальної громади акти з питань, віднесених до самоврядних повноважень, або регламентувати їхню діяльність.

Органи і посадові особи територіальної громади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади лише з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади.

Відповідно до вимог ч.2 ст.67 Закону України «Про місцеве самоврядування  в Україні», рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків селищної ради виконуються радою в межах переданих їй фінансових ресурсів.

Стаття 1.4.2. Органи і посадові особи територіальної громади сприяють місцевим органам судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів в їхній діяльності, можуть надавати, в передбачених законодавством випадках, допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

Селищний голова, або за його дорученням інша посадова особа, відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб територіальної громади з органами судової влади і прокуратури.

Стаття 1.4.3. Взаємовідносини органів і посадових осіб територіальної громади з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на її території, базуються на суворому дотриманні визначених законодавством прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій, джерелами фінансування і характером їхньої діяльності.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, рада здійснює такі функції:

- утворює, реорганізує та ліквідує комунальні підприємства,установи і організації громади в інтересах територіальної громади у порядку, визначеному чинним законодавством;

- призначає та звільняє з посади їхніх керівників за погодженням ради;

- визначає цілі, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджує  Статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

- встановлює у порядку і в межах, визначених законодавством, економічно обґрунтовані ціни та тарифи на послуги комунальних підприємств;

- приймає, у визначених законодавством межах, рішення про відчуження об’єктів комунальної власності, передачу їх в оренду чи концесію, а також рішення щодо переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;

- визначає порядок використання прибутку і доходів підприємств, установ і організацій, встановлюють для них розмір частки прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- приймає рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їхнього здійснення;

- приймає рішення про спільне з іншими територіальними громадами використання об’єктів комунальної власності для задоволення спільних потреб у порядку співробітництва територіальних громад;

- вирішує відповідно до законодавства питання про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

- контролює ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, визначеному чинним законодавством і цим Статутом.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності громади, органи і посадові особи територіальної громади будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому, рада та виконавчі органи в межах своїх повноважень, визначених законодавством і цим Статутом, можутьХ приймати рішення щодо:

- надання пільг по місцевих податках та зборах категоріям підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку громади, її населених пунктів;

- надання згоди на зміну функціонального призначення об’єктів соціальної сфери, якими управляють ці підприємства, установи і організації;

- встановлення, відповідно до чинного законодавства, норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного і культурного розвитку громади;

- розміщення замовлень на проведення робіт і надання послуг по благоустрою території громади, її населених пунктів, обслуговування населення, будівництва та ремонту комунального житла, нежитлових будівель, що знаходяться у комунальній власності громади, виробництва продукції та виконання інших робіт за рахунок бюджетних коштів територіальної громади або залучених коштів підприємств, установ та організацій;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території громади нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з чинними нормативами включає територію громади або її частину. 

Стаття 1.4.4. Взаємовідносини територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами базуються на принципах добросусідства, солідарності та взаємної вигоди.

Територіальна громада, рада, виконавчий орган ради і їх посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальному та міжнародному співробітництві.

Глава 1.5. Планування розвитку громади

Стаття 1.5.1. З метою оптимального використання ресурсів громади, забезпечення сталості її розвитку, збереження і примноження культурної спадщини, максимального задоволення інтересів різних поколінь членів територіальної громади здійснюється планування розвитку громади.

Планування розвитку громади та її населених пунктів реалізується шляхом прийняття радою розробленої з залученням громадськості

1) Генерального плану розвитку населених пунктів громади;

2) Стратегії розвитку громади.

На виконання Генерального плану розвитку населених пунктів громади та Стратегії розвитку громади радою приймаються щорічні Програми соціально-економічного та культурного розвитку громади.

Стаття 1.5.2. Генеральний план розвитку населених пунктів громади(далі – генеральний план) – це основний документ містобудівного планування, який визначає довгострокову політику Ради щодо розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населених пунктів з урахуванням як історичних традицій забудови, збереження та відновлення історичних центрів, так і сучасних потреб розвитку і новітніх тенденцій містобудування.

         Генеральний план розробляється відповідно до законодавства України  про планування та забудову територій з урахуванням положень цього статуту.

           Генеральний план затверджується рішенням Ради лише після проходження ним процедури громадського обговорення у тому населеному пункті план якого затверджується.

Стаття 1.5.3 Планування соціально-економічного та культурного розвитку громади передбачає:

1) аналіз розвитку громади, її населених пунктів за попередній і поточний роки, визначення основних тенденцій розвитку, їх узгодження з загальнодержавними та регіональними тенденціями розвитку;

2) визначення основних проблем розвитку економіки громади, її соціальної сфери, культурного розвитку;

3) оцінку стану використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу громади, визначення резервів такого потенціалу;

4) визначення пріоритетних цілей та напрямів розвитку громади на плановий період та шляхи розв’язання основних соціальних, економічних та культурних проблем територіальної громади;

5) постановку завдань з досягнення визначених цілей, встановлення термінів їхнього виконання у прив’язці до фінансових та інших ресурсів громади;

6) інші програми розвитку громади передбачені законами України.

Стаття 1.5.4. Стратегія розвитку передбачає планування соціально- економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на період не менше двох каденцій повноважень ради.

Короткострокові програми розвитку громади розробляються на 1 (один) рік та спрямовуються на вирішення завдань, визначених Стратегією розвитку.

Короткострокові програми розвитку встановлюють пріоритети соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на плановий період та систему заходів органів і посадових осіб територіальної громади з їх реалізації з визначенням термінів виконання, виконавців та ресурсів. 

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 2.1. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого самоврядування територіальної громади

Стаття 2.1.1. Організація та функціонування системи місцевого самоврядування територіальної громади здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також цього Статуту.

Система місцевого самоврядування територіальної громади включає:

-   територіальну громаду;

- внутрішні громади, які утворюють жителі населених пунктів старостинських округів та адміністративного центру;

- селищну раду - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;

- селищного голову, який є головною посадовою особою територіальної громади;

- виконавчі органи ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);

- старост старостинських округів;

- органи самоорганізації населення.

Розмежування повноважень між складовими системи місцевого самоврядування територіальної громади здійснюється згідно із законом, цим Статутом та рішеннями, прийнятими на сесії ради, які не можуть суперечити цьому Статуту.

Стаття 2.1.2. Система місцевого самоврядування територіальної громади організується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України.

У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування територіальної громади додатково дотримуються таких принципів:

- ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

- сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

- екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;

- системності - кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;

- відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;

- громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів територіальної громади, рішення, що стосуються окремих населених пунктів громади – також і інтересів їхніх жителів.

Глава 2.2. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве самоврядування 

Стаття 2.2.1. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень.

Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

Стаття 2.2.2. Членами територіальної громади є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», інших актів законодавства України зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.

Реєстрація осіб, які постійно чи тимчасово проживають у населених пунктах громади, здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством.

Стаття 2.2.3. Структурними елементами Територіальної громади є внутрішні громади, членами яких є жителі старостинських округів, адміністративного центру та сіл громади. Внутрішні громади безпосередньо беруть участь у вирішенні питань віднесених законом до відання Територіальної громади, її органів та посадових осіб шляхом використання форм прямої демократії: загальні збори,громадські слухання, тощо.

         Інтереси членів кожної з внутрішніх громад в органах місцевого самоврядування Територіальної громади представляють староста відповідного старостинського округу, депутати Ради, обрані у відповідних одномандатних виборчих округах.

Стаття 2.2.4. Територіальна громада обирає раду та селищного голову, а також формує об’єкти комунальної власності.

Органи місцевого самоврядування територіальної громади є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.

Стаття 2.2.5. До компетенції територіальної громади входять:

1) всі питання, вирішення яких, відповідно до законів України, здійснюється на місцевому референдумі;

2) питання, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування територіальної громади.

Перелік питань, віднесених до повноважень органів місцевого самоврядування територіальної громади, встановлюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України, з врахуванням положень статті 4 «Європейської Хартії місцевого самоврядування», а саме: «Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу».

Глава 2.3. Права та обов’язки членів територіальної громади

Стаття 2.3.1. Членам Територіальної громади гарантується право участі у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених законодавством України до відання громади та її органів.

       Будь-які обмеження права громадян громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Стаття 2.3.2. Основні права членів територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Крім них, члени територіальної громади мають права на:

1) забезпеченість питною водою;

2) якісне електропостачання і інших альтернативних видів енергії;

3) ефективну систему прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків в селищі та організацію приймання вторинної сировини  та ліквідацію стихійних сміттєзвалищ у всіх населених пунктах об’єднаної громади;

4) забезпеченість належним транспортним сполученням;

5) розгалуженість і якість доріг;

6) освітлення вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби;

8) забезпечення тиші на вулицях та у житлових будинках у нічну пору;

9) ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю; охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха);

10) наявність умов для своєї зайнятості;

11) доступність та якість медичних послуг відповідно до державних стандартів;

12) доступність та якість освітніх послуг відповідно до державних стандартів;

13) забезпечення фізіологічних потреб людини;

14) доступність та якість мобільного зв’язку та інтернет-мереж;

15) забезпеченість місцями для відпочинку і дозвілля;

16) забезпеченість закладами й спорудами фізичної культури і спорту (спортивні майданчики, спортивні стадіони тощо);

17) забезпеченість закладами культури (бібліотеки, будинки культури,

музеї тощо);

18) вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь в межах громади – лісів, берегів рік та озер тощо.

Зазначений перелік прав членів територіальної громади не є вичерпним.

Стаття 2.3.3. Права і обов`язки членів територіальної громади взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання членами територіальної громади обов`язків стосовно територіальної громади в цілому, внутрішніх громад чи інших членів територіальної громади.

Основні обов’язки членів територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Крім них, на членів територіальної громади покладаються обов’язки щодо:

1) збереження та розвитку традицій, звичаїв та особливостей територіальної громади, об’єктів історико-культурної спадщини, населених пунктів, шанобливого ставлення до їхньої історії;

2) сприяння сталому розвитку громади та її населених пунктів;

3) толерантного ставлення до усіх членів територіальної громади незалежно до їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних переконань, поваги до прав інших громадян, тощо;

4) сприяння реалізації права членів територіальної громади на задоволення передбачених цим Статутом основних соціально-побутових, економічних, безпекових, культурно-духовних потреб;

5) бережливого ставлення до зелених насаджень, природних об’єктів, усього довкілля території громади, дотримання Правил благоустрою.

Усі, хто проживає або перебуває на території громади, зобов’язані поважати права і свободи членів територіальної громади.

Глава 2.4. Форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування: загальні засади 

Стаття 2.4.1. Участь членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування реалізується у формах, визначених Конституцією та законами України та цим Статутом.

На території громади створюються необхідні умови для розвитку демократії, активного залучення членів територіальної громади до участі у плануванні розвитку території, у розробці та прийнятті рішень з питань, вирішення яких віднесено Конституцією та законами України до компетенції територіальних громад та їхніх органів, у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та їхніх посадових осіб.

Органи місцевого самоврядування територіальної громади та їхні посадові особи враховують пропозиції членів територіальної громади щодо вдосконалення системи муніципального управління, соціально-економічного та культурного розвитку, забезпечення прав членів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення.

Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 2.4.2. Формами участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори (конференції);

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- індивідуальні, колективні, електронні петиції;

- органи самоорганізації населення;

- участь у роботі інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій), які опікуються питаннями здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді;

- інші не заборонені законом форми безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, встановлені рішенням ради.

Глава 2.5. Місцеві вибори 

Стаття 2.5.1. Члени територіальної громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування беруть участь у вільних виборах:

- селищного голови;

- депутатів ради;

- старост(окрім адміністративного центру громади).

Стаття 2.5.2. Порядок реалізації виборчого права членами територіальної громади на

місцевих виборах встановлюється законодавством України.

 Глава 2.6. Місцевий референдум

Стаття 2.6.1. Місцевий референдум є формою безпосереднього вирішення членами територіальної громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення.

Участь у місцевому референдумі приймають лише повнолітні члени територіальної громади.

Види, порядок ініціювання, призначення та проведення місцевих референдумів визначається законом.

Стаття 2.6.2. Предметом місцевого референдуму може бути питання місцевого значення,

віднесене до відання територіальної громади та її органів. Коло питань, які не можуть

бути винесені на місцевий референдум, визначаються законодавством України.

Питання, що виносяться на місцевий референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в територіальній громаді, обмежувати або скасовувати права і свободи членів територіальної громади або їх окремих категорій.

Стаття 2.6.3. Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів територіальної громади, які взяли участь у голосуванні. У разі рівної кількості голосів, поданих «за» і «проти», вважається, що питання, яке було винесене на референдум, вирішене негативно.

Питання, яке не одержало підтримки на референдумі, може повторно виноситися на референдум не раніше, ніж через рік.

Рішення місцевого референдуму і результати голосування оприлюднюються шляхом офіційного повідомлення в місцевих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті ради.

Якщо для реалізації рішення місцевого референдуму потрібне прийняття іншого правового акта, орган місцевого самоврядування територіальної громади, до компетенції якого належить дане питання, зобов’язаний прийняти такий акт невідкладно (не пізніше, ніж на найближчих сесії ради або засіданні її виконавчого комітету).

Засади, організація і порядок проведення місцевого референдуму та місцевих виборів
визначаються законами України.
 

Глава 2.7. Загальні збори громадян за місцем проживання

         Стаття 2.7.1. Члени територіальної громади для спільного публічного обговорення та безпосереднього вирішення питань місцевого значення, що стосуються загальних інтересів усієї громади, або питань, що мають важливе значення для внутрішніх громад або жителів певної частини населенного пункту громади, проводять загальні збори членів Територіальної громади або конференції їх легітимних представників, збори жителів населенних пунктів громади, жителів мікрорайонів, вулиць, кварталів, будинків тощо.

    Ініціювання, організація та проведення загальних зборів(конференцій), норми представництва на конференції регламентуються законом та Положенням про загальні збори (конференції) членів територіальної громади, яке затвержується селищною радою.   

      Загальні збори Територіальної громади або жителів адміністративного центру громади скликаються у разі необхідності, селищним головою за власною ініціативою, за ініціативою (пропозицією) органу самоорганізації населення, що діє на території мікрорайону, вулиці, кварталу, будинку, або за пропозицією ініціативної групи членів Територіальної громади за місцем проживання.

                         Збори членів територіальної громади - жителів населеного пункту територіальної громади, що не є її адміністративним центром, скликаються селищним головою або відповідним старостою.

Стаття 2.7.2.

     З розглянутих питань загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів членів територіальної громади, які присутні на загальних зборах, відкритим та таємним голосуванням. Рішення зборів підписуються селищним головою і секретарем зборів.

    Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання старостою відповідного населеного пункту громади, органами самоорганізації населення, що розташовані у відповідному населеному пункті громади або на відповідній території.

   Рішення загальних зборів з питань, що мають важливе значення для Територіальної громади, але віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади, мають рекомендаційний характер.

Глава 2.8. Громадські слухання

Стаття 2.8.1.  Громадські слухання – форма участі населення територіальної громади в здійсненні повноважень місцевого самоврядування, передбачених законодавством України, та виявлення думки населення Хорошівської громади. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

    На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати селищної ради, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій і громадських організацій, керівники підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, які обговорюються.
 
    Виконавчі органи селищної ради надають допомогу в організації громадських слухань і доведенні до членів територіальної громади за десять днів інформації про місце і час їх проведення.
 
     Для ведення громадських слухань обираються голова, секретар і, у разі потреби, лічильна комісія. Протокол громадських слухань складається в двох екземплярах та підписується головою та секретарем. До протоколу додається список громадян, які взяли участь у громадських слуханнях.
 
      Рішення, прийняті на громадських слуханнях, носять рекомендаційний характер для  селищної ради, посадових осіб місцевого самоврядування громади.
 
     Витрати, пов’язані з підготовкою й проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок селищного бюджету. 

     Положення про  громадські слухання на території  Хорошівської селищної  територіальної громади є додатком та невід’ємною частиною Статуту Хорошівської селищної  територіальної громади (додаток№1). 

Глава 2.9. Місцеві ініціативи

Стаття 2.9.1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного законом до відання місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива реалізується у формі подання до селищної ради проекту рішення ради разом з супровідними документами.

Суб’єктами розробки проекту рішення ради у порядку місцевої ініціативи можуть бути:

1) члени територіальної громади, об’єднані в ініціативну групу;

2) органи самоорганізації населення, легалізовані на території громади. 

Стаття 2.9.2.  Реєстрація проекту рішення Ради, поданого у порядку місцевої ініціативи, здійснюється секретарем Ради за умови підтримки такого проекту рішення не менше як 300 членами Територіальної громади а рішення, що стосується окремого населеного пункту громади за умови підтримки не менш як 50 жителями цього населеного пункту.

         Підтримка проекту рішення Ради, поданого в порядку місцевої ініціативи, здійснюється у формі підписів членів Територіальної громади, які збирає ініціативна група, на підписних листах, форма яких затверджується Радою.   

Суб’єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів територіальної громади.

         Проекти нормативно-правових актів, внесених в порядку місцевої ініціативи підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду на сесії селищної ради. 

Стаття 2.9.3. Розгляд  питання,  внесеного  в  порядку   місцевої  ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні селищної ради з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

Стаття 2.9.4. Рішення, прийняті селищною радою з питань, внесених в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов’язковому оприлюдненню в порядку, встановленому селищною радою.

Глава 2.10. Органи самоорганізації населення 

Стаття 2.10.1. Органи самоорганізації населення є представницькими органами, які утворюються членами територіальної громади для вирішення таких основних завдань:

1) створення умов для участі членів територіальної громади – жителів населеного пункту або відповідної території населеного пункту у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) сприяння участі жителів у реалізації проектів та програм соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території , інших програм.

До системи органів самоорганізації населення територіальної громади

входять:

-  сільські комітети;

-  вуличні, будинкові комітети.

Організація та діяльність органів самоорганізації населення регламентується законом.

Стаття 2.10.2. Рада відповідно до закону може наділяти органи самоорганізації населення частиною своїх власних повноважень з одночасною передачею відповідних фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією переданих повноважень і використанням наданих фінансів і майна.

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є власні кошти, які формуються за рахунок власної економічної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб й інших надходжень, не заборонених законодавством, а також кошти місцевого бюджету, які можуть бути передані йому радою для здійснення власних та переданих нею повноважень. 

 Глава 2.11. Індивідуальні та колективні звернення. 

Стаття 2.11.1. Для захисту своїх прав та законних інтересів члени територіальної громади можуть направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування територіальної громади, їхніх посадових осіб, які зобов’язані розглянути такі звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок розгляду звернень членів територіальної громади регламентується Законом України «Про звернення громадян» та відповідними актами органів місцевого самоврядування територіальної громади.

Стаття 2.11.2  Електронні петиції як особлива форма колективного звернення громадян

  1. Електронна петиція - це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування територіальної громади, що здійснюється через офіційний веб-сайт Ради або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, котре належить до компетенції Ради та її виконавчих органів.
  2. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до Ради та її виконавчих органів, строку збору підписів тощо визначаються законодавством України.

Глава 2.12. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

Стаття 2.12.1. Члени територіальної громади мають право бути присутніми на засіданнях ради, її постійних комісій. Особи, що виявили бажання відвідати таке засідання, повинні до його початку, повідомити усно чи  подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради не пізніше за півгодини до початку засідання, на якого покладається обов’язок забезпечити умови для такого відвідування при наявності вільних місць. 

Стаття 2.12.2. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету ради.

Стаття 2.12.3. Членам територіальної громади гарантується право бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, які визначені законом і цим Статутом як виборні, на рівних підставах.

Глава 2.13. Селищна рада 

Стаття 2.13.1. Селищна рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування територіальної громади, який здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування. Рада складається з депутатів, обраних у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Загальний склад (чисельність депутатів) ради встановлюється відповідно до Закону України «Про місцеві вибори».

Строк повноважень ради відповідно до Конституції України становить 5 років.

Дострокове припинення повноважень ради може бути здійснене у випадках і у порядку, визначеному Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». 

Стаття 2.13.2. Завдання, функції та повноваження ради визначаються законодавством України та цим Статутом.

Селищна рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у Державному казначействі України та інших фінансових установах, має право набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе відповідні обов’язки, може бути позивачем і відповідачем у судах.

Стаття 2.13.3. Робочими органами ради є її постійні й тимчасові контрольні комісії, які обираються з числа депутатів для вивчення проблем і потреб, попереднього розгляду і підготовки проектів рішень ради. Комісії здійснюють контроль за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету.

Видатки на забезпечення діяльності ради передбачаються у місцевому бюджеті територіальної громади. 

Стаття 2.13.4. Формами роботи ради є її пленарні сесійні засідання та робота постійних і тимчасових комісій ради. Сесійні засідання ради проводяться у приміщенні залу засідань ради.

Порядок роботи ради визначається Регламентом Хорошівської селищної ради, який затверджується радою у відповідності до законодавства України і не може суперечити цьому Статуту.

Дотримання вимог Регламенту ради забезпечує Селищний голова.

Сесійне засідання ради є правомочним, якщо на ньому зареєстровано більшість від загального складу депутатів ради. Порядок реєстрації депутатів ради на сесійному засіданні визначається Регламентом ради.

Порядок підготовки, проходження, ухвалення, зберігання рішень ради,

забезпечення режиму доступу до них визначається законами України, Регламентом ради та цим Статутом. 

Стаття 2.13.5. Рада на реалізацію повноважень, визначених Конституцією та законами України, приймає нормативно-правові та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається більшістю голосів депутатів від її загального складу шляхом відкритого поіменного голосування, якщо інше не встановлене законом.

У випадках, визначених законом та цим Статутом, рішення ради може бути прийняте лише після проведення місцевого референдуму, громадських слухань, загальних зборів членів територіальної громади.

Рішення ради підписуються селищним головою.

Рішення ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено селищним головою і внесено на повторний розгляд ради із обґрунтуванням зауважень. У цьому разі Селищний голова не підписує таке рішення ради, видає розпорядження про зупинення рішення ради з мотивуванням таких дій та подає до ради відповідне обґрунтування з пропозицією про скасування такого рішення в цілому, скасування частково або про внесення змін до прийнятого рішення ради. У випадку, якщо селищний голова не підписує рішення ради, і не зупиняє його в зазначеному порядку, такі його дії можуть бути оскаржені у суді.

Підставами зупинення рішення ради селищним головою можуть бути:

1) порушення Радою Конституції та законів України, рішень місцевих референдумів, Статуту Хорошівської селищної об’єднаної територіальної громади, Регламенту ради, рішень ради про затвердження місцевого бюджету та щодо проектів і програм розвитку територіальної громади, її населених пунктів;

2) виявлення порушень при підготовці тексту рішення, поданого на підпис селищному голові, виходячи із співставлення тексту проекту рішення, внесеного на розгляд ради;

3) прийняття радою рішень з питань, які не віднесені до її компетенції;

4) прийняття радою рішень, виконання яких може спричинити погіршення соціально-економічної ситуації в територіальній громаді, завдати шкоди правам та законним інтересам членам територіальної громади;

5) випадки, коли при прийнятті рішення ради не було повідомлено про конфлікт інтересів суб’єктів прийняття рішення.

У двотижневий строк селищна рада зобов’язана повторно розглянути рішення, зупинене селищним головою та його пропозиції. У разі, якщо рада прийме рішення про відхилення пропозицій селищного голови і підтвердить попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, то таке рішення набирає чинності.

У разі, якщо селищна рада не розгляне у встановлений законом термін рішення, зупинене селищним головою та його пропозиції, а також у разі, якщо рада не проголосує двома третинами голосів за відхилення зауважень селищного голови чи підтвердження попереднього рішення ради, то таке рішення втрачає чинність з дня його прийняття.

Рішення селищної ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Офіційне оприлюднення рішень ради здійснюється у порядку, визначеному цим Статутом та Регламентом Хорошівської селищної ради.

Рішення ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 2.13.6. У передбачених законодавством України випадках, а також у випадках, коли повноваження селищної ради може бути ефективніше реалізоване іншим органом системи місцевого самоврядування територіальної громади нею утвореним, рада може делегувати частину власних повноважень, що не є виключними, цьому органу на період повноважень ради поточного скликання.

Делегування повноважень ради здійснюється за попередньою згодою такого органу, якому вони делегуються. Таке делегування здійснюється на договірній основі, якщо інше не встановлено законодавством України.

Делегування повноважень ради супроводжується одночасною передачею відповідному органу коштів, матеріальних та інших ресурсів для здійснення цих повноважень.

Орган, якому делегуються повноваження ради, є відповідальним, підзвітним і підконтрольним перед радою за реалізацію делегованих повноважень. 

Стаття 2.13.7. Селищна рада відповідальна, підзвітна і підконтрольна перед територіальною громадою.

Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради Селищний голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Стаття 2.13.8. Депутат селищної ради є членом представницького органу місцевого самоврядування, представником інтересів територіальної громади, інтересів виборців округу.

Повноваження депутата селищної ради починаються з дня відкриття першої сесії ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів селищною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії ради нового скликання з моменту набуття повноважень її депутатами, крім випадків дострокового припинення повноважень депутата.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законами.

Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках та в порядку, передбачених законом.

Депутат здійснює свої повноваження на громадських засадах.

Селищна рада, інші органи місцевого самоврядування територіальної громади створюють умови для навчання та підвищення професійної компетентності депутатів ради. 

Стаття 2.13.9. Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією селищного голови.

 Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у випадках передбачених част.1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження секретаря селищної ради визначені част.3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У випадку відсутності селищного голови, секретар ради виконує його обов’язки з питань діяльності Ради. 

Стаття 2.13.10. У раді та її виконавчих органах може виникати конфлікт інтересів, тобто ситуація, коли рішення, яке приймається радою, виконавчим комітетом, може мати позитивні чи негативні наслідки для приватного інтересу суб’єкта (одного із суб’єктів) прийняття рішення (депутата ради, селищного голови, інших посадових осіб селищної ради або його родичів).

У разі, якщо на розгляд сесії селищної ради або її виконавчих органів винесене питання, яке породжує у депутатів ради, селищного голови, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування територіальної громади конфлікт інтересів, ці особи зобов’язані повідомити раду, її виконавчий комітет про цей конфлікт інтересів у письмовій формі. Письмова заява про наявність конфлікту інтересів оголошується на засіданні і долучається до протоколу засідання.

Неповідомлення депутатом ради, посадовою особою органу місцевого самоврядування територіальної громади про наявний конфлікт інтересів перед голосуванням при прийнятті рішення ради, її виконавчого комітету є підставою для зупинення селищним головою зазначеного рішення ради, виконавчого комітету відповідно до положень частин 4 і 7 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 5 частини шостої статті 2.13.5 цього Статуту.

Глава 2.14. Селищний голова

Стаття 2.14.1. Селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади.

Селищний голова обирається членами територіальної громади, у визначеному законом порядку, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.

Селищним головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

Не може бути обраним селищним головою громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

На селищного голову поширюються повноваження та гарантії депутатів місцевих рад, що передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а також обмеження, встановлені Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади запобігання корупції».

Термін повноважень селищного голови відповідно до Конституції України становить 5 років. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення селищною виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

Перед вступом у свої повноваження Селищний голова, який вперше обирається на цю посаду,  складає урочисту присягу такого змісту:

«Я, (прізвище, ім’я, по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки».

Форми роботи і повноваження селищного голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, Регламентом ради.

Повноваження селищного голови припиняються достроково селищною громадою шляхом селищного референдуму. Рішення про проведення селищного референдуму, щодо дострокового припинення повноважень селищного голови приймається селищною радою як з власної ініціативи, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини жителів міста, які мають право голосу на місцевих виборах.

Повноваження селищного голови вважаються достроково припиненими у випадках передбачених част.1 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

У разі дострокового припинення повноважень селищного голови проводяться позачергові вибори селищного голови в порядку, передбаченому законодавством.

При достроковому припиненні повноважень селищного голови і до моменту вступу на посаду новообраного голови його обов’язки по організації роботи селищної ради здійснює секретар ради.

 Селищний голова здійснює надані йому повноваження передбачені  ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Селищний голова може мати першого заступника з фінансово -економічних питань та заступника з питань діяльності виконавчих органів ради. Заступники селищного голови призначаються та звільняються з посади у порядку, визначеному чинним законодавством.

Глава 2.15. Виконавчі органи ради

Стаття 2.15.1. Виконавчими органами ради (далі: виконавчі органи) є виконавчий комітет селищної ради (далі: виконавчий комітет), управління, відділи та інші утворені радою виконавчі органи.

Структура виконавчих органів, загальна чисельність їхнього апарату, система оплати праці та розмір заробітної плати працівників виконавчих органів затверджуються радою за поданням селищного голови, з врахуванням чинного законодавства України.

Повноваження виконавчих органів визначаються законодавством та положеннями про них, затвердженими відповідними рішеннями ради.

Виконавчі органи можуть бути наділені правами юридичної особи за рішенням ради.

Виконавчі органи утворюються, реорганізуються та ліквідуються селищною радою за поданням селищного голови.

Стаття 2.15.2. Виконавчий комітет ради є її виконавчим і розпорядчим органом, який створюється селищною радою на період її повноважень у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Виконавчий комітет має свою печатку.

Очолює виконавчий комітет селищний голова. Основною формою роботи виконавчого комітету селищної ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються селищним головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним селищній раді.

Селищний голова звітує перед радою про роботу виконавчого комітету в порядку, встановленому законодавством України.

Кількісний і персональний склад виконавчого комітету затверджується

селищною радою за поданням селищного голови.

За посадою до складу виконавчого комітету входять секретар ради, старости старостинських округів. До складу виконавчого комітету не можуть входити депутати ради, окрім секретаря ради.

Порядок скликання засідання виконавчого комітету та порядок прийняття ним рішень визначаються Регламентом виконавчого комітету, який затверджується виконавчим комітетом.

Засідання виконавчого комітету носять відкритий характер, крім випадків, передбачених законодавством.

Рішення виконавчого комітету з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

У разі незгоди селищного голови з рішенням виконавчого комітету, він може зупинити його дію своїм розпорядженням та винести це питання на розгляд відповідної ради. 

Глава 2.16. Староста 

Стаття 2.16.1. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування, який представляє інтереси громади відповідного старостинського округу.

Старости призначаються на строк 5 років у відповідних старостинських округах, які визначаються рішенням ради. Порядок обрання старости визначається Законом України «Про місцеві вибори».

За посадою староста входить до складу виконавчого комітету селищної ради та здійснює свої повноваження на постійній основі.

Правовий статус старости визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим Статутом та Положенням про старосту, яке затверджується радою.

Стаття 2.16.2. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку, діловодства та інші питання організації діяльності старости визначаються радою. Діяльність старости фінансується за рахунок місцевого бюджету територіальної громади.

Стаття 2.16.4. При здійсненні наданих йому повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, відповідальним - перед радою та її виконавчим комітетом.Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного населеного пункту громади. На вимогу не менше половини депутатів селищної ради староста зобов’язаний прозвітувати перед радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.

У разі порушення Конституції та законів України, цього Статуту, Положення про старосту, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень повноваження старости можуть бути достроково припинені у порядку та за наявності підстав, передбачених законом.

Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом. 

РОЗДІЛ ІІІ. МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ 

Глава 3.1. Матеріальна основа місцевого самоврядування територіальної громади

Стаття 3.1.1. Територіальна громада на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується та розпоряджається своєю комунальною власністю (далі: комунальна власність). До комунальної власності територіальної громади належить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, визначені в «Переліку об’єктів права власності Хорошівської територіальної громади». Спадщина на території громади, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.

До комунальної власності територіальної громади можуть належати:

- земля та її природні ресурси;

- комунальні підприємства;

- заклади і установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального забезпечення та інше майно, що належить територіальній громаді;

- частки (паї) у майні підприємств;

- комунальний житловий та нежитловий фонд громади;

- доходи місцевого бюджету, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити міста (органів селищного самоврядування) в банківських установах, цінні папери, інші передбачені чинним законодавством фінансові ресурси;

- нерухоме майно, що передається до комунальної власності територіальної громади за рішенням суду;

- інше рухоме та нерухоме майно, визначене чинним законодавством.

Об’єкти виключної комунальної власності територіальної громади визнаються рішенням селищної ради.

Визначені рішенням селищної ради об’єкти виключної комунальної власності не можуть бути відчужені в будь-якій формі.

Органи місцевого самоврядування територіальної громади з метою зміцнення її економічної основи, поліпшення якості обслуговування населення можуть на договірних засадах формувати спільну (комунальну) власність з іншими територіальними громадами району і області.

Стаття 3.1.2. До комунальної власності територіальної громади належать усі землі в просторових межах громади, крім земель приватної та державної власності.

Територіальна громада, в разі необхідності, може набувати у свою комунальну власність також земельні ділянки поза межами території громади.

Набуття територіальною громадою права на земельні ділянки, передача  земельних ділянок з комунальної власності у державну, передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.

Реалізація права власності на землю і права користування землею на території громади здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, інших законів України.

При цьому всі власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно вносити плату за землю;

г) не порушувати прав інших власників земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон тощо).

Стаття 3.1.3. Об’єкти права комунальної власності територіальної громади, у тому числі землі комунальної власності, можуть бути відчужені чи передані в оренду або концесію рішеннями ради у порядку, визначеному законодавством України.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

- землі під автомобільними дорогами;

- землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

- землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;

- землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;

- земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

- земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів;

- землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають відчуженню,

затверджується радою за поданням виконавчого комітету. 

Стаття 3.1.4. Власником усіх комунальних суб’єктів господарювання є територіальна громада.

Селищна рада здійснює щодо об’єктів комунальної власності територіальної громади всі майнові операції. Селищна рада дає попередню згоду на розпорядження такими об’єктами комунальної власності:

- школами та навчальними установами, бібліотеками, установами культури, дитячими садками, лікарнями і поліклініками, спортивними спорудами загальноселищного значення;

- будинками, що використовуються для потреб управління громадою;

- будинками житлового фонду, якщо це пов’язано з переселенням їх наймачів;

- будинками та інші спорудами, що підлягають продажу іноземним фізичним та юридичним особам.

Оперативне управління об’єктами комунальної власності територіальної громади здійснює виконавчий комітет селищної ради, на який покладаються наступні функції:

- підготовка пропозицій на розгляд селищної ради, щодо прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади;

- підготовка і передача на розгляд селищної ради проектів рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

- надання пропозицій на розгляд селищної ради, щодо передачі в оренду об’єктів комунальної власності територіальної громади та поводження з комунальним майном.

Загальний контроль за об’єктами комунальної власності та їх використанням здійснює Селищний голова.

Селищний голова раз на рік інформує селищну раду про стан комунальної власності територіальної громади, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Глава 3.2. Фінансова основа місцевого самоврядування

територіальної громади 

Стаття 3.2.1. Фінансовою основою місцевого самоврядування територіальної громади є сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація власних завдань та функцій місцевого самоврядування, а також виконання делегованих повноважень на території громади.

Фінансову основу місцевого самоврядування територіальної громади складають:

- кошти селищного бюджету;

- кошти позабюджетних і цільових фондів;

- фінансово-кредитні ресурси;

- страхові ресурси;

- кошти підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

- кошти, отримані від приватизації комунального майна територіальної громади;

- джерелами формування коштів можуть бути кошти міжнародних донорських організацій, що надходять у вигляді безповоротної допомоги чи співфінансування;

- інші фінансові ресурси, передані територіальній громаді.

Стаття 3.2.2. Територіальна громада має право отримувати плату за користування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природо користувачів, розмір якої встановлюється селищною радою в межах, визначених законодавством.

Територіальна громада має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території селищної ради підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.

Стаття 3.2.3. Порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та звітності бюджету територіальної громади встановлюється бюджетним законодавством України.

Текст місцевого бюджету розміщується на офіційному веб-сайті селищної ради для загального доступу.

Будь-яка фінансова діяльність органів місцевого самоврядування територіальної громади є відкритою і доступною для громадського контролю в установленому законом і цим Статутом порядку.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання селищного бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад заборонено законодавством.

Стаття 3.2.4. Кошти поточного бюджету спрямовуються для поточних видатків, утримання об’єктів соціальної сфери, посадових осіб та апарату органів селищного самоврядування, комунальних служб, апарату органів самоорганізації населення, соціальне обслуговування жителів територіальної громади, сплату видатків по селищних позиках тощо.

Стаття 3.2.5. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм розвитку територіальної громади, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.

Стаття 3.2.6. В доходи селищного бюджету зараховуються:

-      місцеві податки і збори;

- надходження від закріплених законодавством окремих загальнодержавних податків або їх часини, відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку законодавством;

- фінансові ресурси (дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти), передані місту з Державного бюджету безпосередньо або розподілені через обласний бюджет;

- фінансові ресурси, передані територіальній громаді з Державного бюджету для здійснення визначених законодавством повноважень виконавчої влади;

- надходження від приватизації або інших способів відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади;

- прибуток підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (або частка прибутку, визначена рішенням селищної ради);

- штрафи і відшкодування за екологічні збитки;

- інші кошти, отримані від господарської діяльності органів селищного самоврядування;

- інші податки і збори, передбачені законами України;

- пожертви та інша благодійна допомога.

У доходній частині бюджету кошти, необхідні для здійснення самоврядних і наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади, виділяються окремо.

Дохідна частина бюджету повинна бути достатньою для виконання функцій селищного самоврядування та наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади.

З метою збалансованості селищного бюджету селищна рада може встановлювати граничний розмір його дефіциту. 

Стаття 3.2.7. Доходи селищного бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворились внаслідок перевиконання дохідної частини бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають. Рішення про використання таких коштів приймається селищною радою. 

Стаття 3.2.8. Видаткова частина бюджету окремо передбачає бюджет поточних видатків і бюджет видатків на розвиток територіальної громади.

Бюджет поточних видатків окремо повинен передбачати видатки, пов’язані із виконанням самоврядних повноважень, і видатки, необхідні для здійснення наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади.   

Стаття 3.2.9. Селищний бюджет може передбачати резервний фонд, який використовується селищним головою за попереднього погодження з постійною комісією ради з питань планування і бюджету для фінансування непередбачених видатків.

Видатки резервного фонду включаються до звіту про виконання селищного бюджету. 

Стаття 3.2.10. Контроль за виконанням бюджету здійснює селищна рада.

Контроль за використанням коштів селищного бюджету комунальними підприємствами, організаціями, установами здійснює виконавчий комітет та постійна комісія ради питань планування і бюджету.

Стаття 3.2.11. Селищна рада може утворювати позабюджетні, цільові фонди та визначати порядок використання коштів цих фондів у відповідності до законодавства.

Порядок формування та використання коштів позабюджетних, цільових фондів визначається відповідними положеннями, які затверджуються рішенням селищної ради.

Стаття 3.2.12. Для позабюджетних (цільових) фондів можуть за рішенням селищної ради включатися:

-      добровільні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб;

- штрафи, які сплачуються підприємствами за отримання необґрунтованого прибутку;

-    штрафи за пошкодження пам’ятників історії, культури і архітектури;

-    інші позабюджетні кошти.

Стаття 3.2.13. Кошти позабюджетних і цільових фондів перебувають на окремих банківських рахунках і не можуть бути вилучені. Вони використовуються селищним головою у порядку, визначеному селищною радою.

РОЗДІЛ ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ СЕЛИЩНОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХНІХ ПОСАДОВИХ ОСІБ.

КОНТРОЛЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ СЕЛИЩНОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХНІХ ПОСАДОВИХ ОСІБ.

Глава 4.1. Підстави та види відповідальності органів селищного самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення

Стаття 4.1.1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади, органи самоорганізації населення, дозвіл на утворення яких надала селищна рада несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України, цим Статутом.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед територіальною громадою про результати своєї роботи і надають жителям громади необхідну інформацію.

Жителі територіальної громади мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може включати відомості про:

- структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;

- компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- призначення та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

- зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого самоврядування;

- поточну діяльність та план роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя територіальної громади.

Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються селищною радою та селищним головою.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою визначаються законами України та цим Статутом.

Повноваження старости можуть припинятись достроково за рішенням ради.Це виключна компетенція ради.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з законодавством.

Повноваження органу самоорганізації населення у разі невиконання рішень селищної ради, її виконавчого комітету достроково припиняються за рішенням ради. У разі невиконання органом самоорганізації населення рішень зборів членів територіальної громади, рішення про дострокове припинення його повноважень приймають збори. У разі порушення органом самоорганізації населення Конституції і законів України, інших актів законодавства його повноваження припиняються достроково за рішенням суду.

Стаття 4.1.2. Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності позицію осередків політичних партій, громадських організацій, профспілок та інших об’єднань жителів територіальної громади, будують з ними відносини на основі партнерства, взаємної поваги і конструктивного співробітництва.

Стаття 4.1.3. Збитки, завдані юридичним і фізичним особам, в результаті неправомірних дій, рішень або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, а в результаті неправомірних дій, рішень посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 4.1.4. Органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень виконавчої влади лише в тій мірі, в якій ці повноваження були забезпечені відповідними матеріальними і фінансовими ресурсами. 

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.

Статут Хорошівської територіальної громади прийнято 6-ою сесією селищної ради 9 - го скликання від  27.05.2021р.

Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом селищної ради.

Статут підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту реєстрації.

Селищна рада при необхідності може вносити в Статут зміни, доповнення та корективи, які підлягають обов’язковій державній реєстрації згідно з законодавством.

                                                                           

Селищний голова                                                  Володимир СТОЛЯРЧУК

 

                                                                                                                                                   

                                                                                                                                          Додаток 1

до Статуту, затвердженого рішенням сесії селищної ради від 27.05.2021 №205

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ХОРОШІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Положення про громадські слухання на території Хорошівської ТГ(далі – Положення) встановлює порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, а також врахування їх результатів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.

          Громадські слухання є однією з форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 1. Визначення термінів

1.1. У цьому Положенні нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

            громадські слухання – це форма безпосередньої участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативними актами, згідно з якими члени територіальної  громади мають право зустрічатися з депутатами міської ради та посадовими особами місцевого самоврядування, заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції до управлінських рішень, які стосуються територіальної громади;

            органи місцевого самоврядування територіальної громади – Хорошівська селищна рада та її виконавчі органи;

            органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території громади, для вирішення завдань, передбачених чинним законодавством;

            принцип мовчазної згоди – принцип, відповідно до якого суб’єкт ініціювання громадських слухань набуває право проведення громадських слухань без отримання від уповноваженого органу публічної влади відповідного розпорядження (рішення) про проведення громадських слухань за умови, якщо суб’єктом ініціювання було виконано в повному обсязі всі необхідні процедури, передбачені даним Положенням, але у встановлений цим Положенням строк таке розпорядження не було прийнято або направлено суб’єкту ініціювання.

 

Стаття 2. Основні принципи проведення громадських слухань

2.1. Громадські слухання проводяться  на основі принципів добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань. Під час проведення громадських слухань не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації.

2.2. Право на участь у громадських слуханнях із ухвальним голосом має кожен член громади, наділений виборчим правом, що на законних підставах постійно проживає на території, в межах якої проводяться слухання. Усі інші особи можуть брати в них участь з правом дорадчого голосу.

2.3. Інформація (в т. ч. копії документів), пов’язана з підготовкою, проведенням громадських слухань, а також рішення органів місцевого самоврядування, прийняті за їх результатами, розміщуються на офіційному сайті селищної ради або на інформаційно-довідкових стендах в громадських місцях.

2.4. Порядок організації та проведення громадських слухань на території Хорошівської селищної ТГ регулюється чинним законодавством України та цим Положенням. Обов’язкові громадські слухання з питань, що передбачені актами законодавства, проводяться згідно із нормами вказаних актів і даним Положенням у межах, що не суперечать цим актам.

 

Стаття 3. Мета громадських слухань

3.1. Метою громадських слухань є захист прав, реалізація свобод та законних інтересів членів територіальної громади через їх безпосередню участь та участь їх інститутів у прийнятті управлінських рішень, які стосуються територіальноїгромади.

3.2. Завданнями громадських слухань є:

- залучення мешканців територіальної громади в прийнятті управлінських рішень, які стосуються громади;

- підвищення рівня інформованості членів територіальної громади стосовно того, що зробили, роблять або збираються зробити на території громади виконавчі органи місцевого самоврядування та їх посадові особи;

- забезпечення зворотного зв’язку у вигляді громадської оцінки діяльності депутатів Хорошівської селищної ради, виконавчих органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

- підвищення соціальної обґрунтованості рішень селищної ради, її виконавчих органів, актів селищного голови та інших посадових осіб на стадіях їх підготовки, прийняття і впровадження, упередження негативних соціальних наслідків цих актів;

- вивчення суспільної думки членів територіальної громади з метою її подальшого врахування у діяльності органів місцевого самоврядування;

- підвищення рівня суспільної довіри між владою і громадою у процесі їх взаємодії та більш ефективне вирішення завдяки цьому пріоритетних соціальних та інших проблем територіальної громади тощо.

 

Стаття 4. Предмет громадських слухань

4.1. На громадські  слухання можуть бути винесені будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування Хорошівської селищної ради, у тому числі, але не обмежуючись цим:

  1. проекти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді;
  2. звіти, доповіді чи інформація про роботу голови, депутатів, органів ради, самої ради, її секретаря, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
  3. звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування (далі – надавачів послуг);
  4. внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів ради та посадових осіб місцевого самоврядування;
  5. інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів громади або її окремих частин (мешканців селища, села, старостинського округу, кварталу, вулиці, будинку (-ків));
  6. інші питання місцевого значення, ініційовані особами, зазначеними в статті 6 цього Положення.

 

Стаття 5. Види громадських слухань

5.1. Відповідно до масштабу території, в межах якої проводяться громадські слухання, і кола осіб, інтереси яких вони зачіпають, слухання можуть бути двох видів:

- загальні (у межах всієї території Хорошівської селищної ТГ) – з питань, які зачіпають інтереси членів усієї територіальної громади;

- місцеві (у межах окремого населеного пункту або кварталу населеного пункту) – з питань, які зачіпають інтереси мешканців відповідної території.

5.2. Громадські слухання можуть проводитись як обов’язкові або як ініціативні. У першому випадку громадські слухання проводяться з питань та у випадках, передбачених нормами чинного законодавства України. З питань щодо яких у чинному законодавстві України не міститься прямої вимоги стосовно проведення громадських слухань, можуть проводитись ініціативні громадські слухання.

5.3. Участь у громадських слуханнях є обов’язковою для їх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), що виносяться на громадські слухання, представників профільних органів селищної ради, які є відповідальними за вирішення питань, що виносяться на обговорення.

5.4. Відсутність (неявка) осіб, вказаних в п.5.3. цього Положення, не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися та не перешкоджає їх проведенню.

5.5. Рішення, прийняті учасниками громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду Хорошівською селищною радою та носять рекомендаційний характер.

5.6. Громадські слухання з одного питання можуть проводитись у декілька етапів.

 

Розділ ІІ. ІНІЦІЮВАННЯ, ЗБІР ПІДПИСІВ, РЕЄСТРАЦІЯ ІНІЦІАТИВИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 

Стаття 6. Суб’єкти ініціювання громадських слухань

1. Суб’єктами ініціювання громадських слухань можуть бути:

            1) відповідна кількість членів Хорошівської ТГ чи її частини (села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків) відповідно до розрахунку, передбаченого частинами 2, 3  цієї статті;

            2) не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення, що офіційно зареєстровані та поширюють свою діяльність на територію Хорошівської ТГ, селища, села чи його частину, в межах якої ініціюються громадські слухання;

            3) селищний голова, селищна рада - 1/2 загального складу ради.

          2. Кількість членів територіальної громади, звернення яких достатньо для ініціювання громадських слухань, розраховується таким чином:

Кількість осіб, що мешкають на території ОТГ, (селища, села)

Кількість членів громади, звернення яких достатньо для ініціювання громадських слухань

10 000 – 20 000

20

10 000 і менше

10

 

          3. У разі проведення громадських слухань у межах селища чи села необхідна кількість членів територіальної громади обчислюється пропорційно до кількості мешканців селища чи села.

 

 

 

 

Стаття 7. Повідомлення про ініціювання громадських слухань

1. Громадські слухання, ініціатором проведення яких є селищний голова, оголошуються безпосередньо шляхом прийняття відповідного розпорядження, а селищна рада - шляхом прийняття відповідного рішення.

2. У разі ініціювання проведення громадських слухань іншими суб’єктами:

2.1. Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань вноситься на ім’я голови у вигляді письмового звернення, оформленого відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про звернення громадян», згідно зі зразком, поданим у додатках 1 або 2 до цього Положення.

2.2. У письмовому зверненні зазначаються:

            1)         предмет громадських слухань (проблема, питання, проект рішення та інше), що пропонується до розгляду;

            2)         прізвища та/або посади осіб, яких варто запросити на громадські слухання (якщо вони відомі);

            3)         дата, час та місце запланованих громадських слухань;

            4)         прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора;

            5)         список і контакти осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань, якщо є необхідність його створення (не більше п’яти).

2.3. До письмового звернення, а також у процесі підготовки громадських слухань – до дня їх проведення, можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали та проекти документів, що виносяться на слухання.

2.4. До повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань додаються:

            - від органу самоорганізації населення – протокол засідання органу самоорганізації населення, підписаний головуючим та секретарем засідання;

            - від ініціативної групи членів територіальної громади – колективне звернення, підписане усіма її членами, але не менше: 10 (десяти) – для місцевих слухань на рівні вулиці; 30 (тридцяти) – для місцевих слухань на рівні села; 50 (п’ятдесяти)  – для загальних громадських слухань.

 

  Стаття 8. Реєстрація ініціативи та прийняття рішення щодо проведення громадських слухань

  1. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання радою письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань приймається одне з таких рішень:

  1. зареєструвати ініціативу щодо проведення громадських слухань у Хорошівській селищній раді;
  2. повернути письмове звернення для усунення недоліків відповідно до частини 3 цієї статті;
  3. відмовити в реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань відповідно до частини 5 цієї статті.

2. Про прийняте рішення в межах цього ж п’ятиденного строку повідомляють особу, уповноважену представляти ініціатора громадських слухань, у письмовій формі, зазначаючи або номер реєстрації у Реєстрі, або підстави повернення письмового звернення для усунення недоліків, або підстави відмови в реєстрації відповідно до цього Положення.

3. Письмове звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань повертається для усунення недоліків за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  1. не дотримано вимог до оформлення звернення, передбачені Законом України «Про звернення громадян» і статтею 7 цього Положення;
  2. звернулася недостатня кількість членів територіальної громади чи суб’єктів, наділених правом ініціювати слухання.

Повертати письмове звернення для усунення недоліків з інших підстав забороняється.

4. Письмове звернення допрацьовується і подається до ради протягом п’яти робочих днів з моменту отримання особою, уповноваженою представляти ініціатора, відповідного письмового повідомлення.У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, звернення залишається без розгляду.

5. Відмовляють у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  1. запропонований предмет громадських слухань не належить до відання місцевого самоврядування;
  2. звернувся суб’єкт, не наділений правом звертатися з ініціативою щодо проведення громадських слухань.

Відмовляти в реєстрації ініціативи з інших підстав забороняється.

6. Інформація про надходження письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань, а саме звернення та всі подані (відразу чи потім) матеріали, письмове повідомлення про реєстрацію ініціативи щодо проведення громадських слухань, повернення для усунення недоліків чи обґрунтована відмова в реєстрації, розміщується на офіційному вебсайті ради протягом п’яти робочих днів з моменту отримання звернення, матеріалів чи підписання повідомлення, при цьому вилучаються відомості про фізичну особу (персональна інформація).

 

Розділ ІІІ.ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ  ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 

Стаття 9. Загальні питання підготовки  і проведення громадських слухань

1.Ініціативна група самостійно здійснює всі видатки на свою діяльність до моменту видання селищним головою розпорядження щодо проведення громадських слухань.

2. Уповноважена посадова особа або структурний підрозділ, до відання якого відноситься питання, що розглядатиметься на громадських слуханнях, зобов’язана організувати підготовку громадських слухань таким чином, щоб вони відбулися в час, дату і місці, запропоновані ініціаторами громадських слухань, або в іншу дату або час, узгоджені з особою, уповноваженою представляти ініціатора громадських слухань, але не пізніше чотирнадцяти календарних днів від запропонованої дати.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрації комунальних підприємств, установ та організацій сприяють проведенню громадських слухань і надають необхідні матеріали на прохання ініціаторів, організаційного комітету чи уповноваженої посадової особи.

 

Стаття 10. Підготовка громадських слухань

 

1. Протягом п’яти робочих днів з моменту отримання  належно оформленого звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань селищний голова видає розпорядження про заходи з підготовки громадських слухань.

2. У розпорядженні врегульовуються такі питання:

  1. предмет громадських слухань;
  2. дата, час, місце їх проведення;
  3. ініціатор громадських слухань;
  4. посадові особи органів місцевого самоврядування, відповідальні за своєчасну і якісну підготовку громадських слухань;
  5. особи, що запрошуються на слухання;
  6. створення в разі необхідності організаційного комітету з підготовки слухань;
  7. створення в разі необхідності експертних груп.

3. Громадські слухання призначаються на неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, розташованому на території відповідної частини Хорошівської селищної ТГ.

4. Участь у громадських слуханнях обов’язкова для їх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), які виносяться на громадські слухання, представників профільних органів ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, яких стосуються ці громадські слухання, депутатів і посадових осіб, звітування яких є предметом громадських слухань. Їх відсутність на громадських слуханнях не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.

5. Розпорядження голови про заходи з підготовки громадських слухань оприлюднюється в порядку, передбаченому законодавством, а також розміщується на офіційному вебсайті ради протягом п’яти робочих днів з моменту його затвердження та у той самий строк надсилається ініціатору громадських слухань, членам організаційного комітету, експертної групи (у разі їх створення) і посадовим особам, участь яких визнана обов’язковою.

6. Загальні громадські слухання повинні бути призначені на дату, що не перевищує 15 календарних днів, а місцеві – 10 календарних днів від дати видання розпорядження селищного голови про підготовку та проведення громадських слухань.

7. Органи місцевого самоврядування забезпечують приміщення для проведення громадських слухань, його технічне оснащення, запрошення представників органів місцевого самоврядування.

8. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок селищного бюджету, крім випадків їхнього проведення за принципом мовчазної згоди.

9. Якщо громадські слухання проводяться за принципом «мовчазної згоди», то ініціатор самостійно визначає дату, місце та час проведення громадських слухань, здійснює необхідні підготовчі дії, про що повідомляє міського голову. У цьому разі ініціатор самостійно здійснює всі видатки з підготовки та проведення громадських слухань.

10. У разі, якщо загальні слухання проводяться за принципом "мовчазної згоди", вони мають бути призначені на дату, яка не перевищує 45 робочих днів, а місцеві – 30 робочих днів з моменту реєстрації письмового звернення з ініціативою про проведення слухань.

11. Громадські слухання призначаються у придатному за кількістю місць приміщенні або на відкритому майданчику (за наявності належних кліматичних умов), розташованих на території територіальної громади.

 

          Стаття 11. Організація громадських слухань ініціаторами

Якщо протягом п’яти робочих днів з моменту отримання виконкомом селищної ради належно оформленого письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань не прийнято відповідного розпорядження про заходи з підготовки громадських слухань, громадські слухання проводяться за принципом "мовчазної згоди". Ініціатор сам визначає дату, місце та час проведення громадських слухань, здійснює необхідні підготовчі дії, про що повідомляє голову та інших запрошених осіб не пізніше, ніж у тижневий термін до дня проведення. У такому випадку громадські слухання проводяться з дотриманням вимог цього Положення.

 

        

 

 

Стаття 12. Інформування громади про проведення громадських слухань

1. Про організацію та проведення громадських слухань членів громади повідомляють невідкладно з моменту прийняття відповідного розпорядження, але не пізніше семи календарних днів до дня їх проведення.

2. Інформаційні повідомлення про організацію та проведення громадських слухань та відповідні матеріали розміщуються на офіційному вебсайті. Також вони можуть поширюватися у засобах масової інформації, соціальних мережах, усіма доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої кількості членів громади.

3. В інформаційному повідомленні подається інформація про дату, час і місце проведення громадських слухань, їх ініціатора, предмет слухань.

 

Стаття 13. Діяльність організаційного комітету та експертних груп

1. До складу організаційного комітету входять представники ініціатора громадських слухань, депутати ради, посадові особи її виконавчих органів, представники громадськості, фахівці з тематики громадських слухань, уповноважена посадова особа чи представник структурного підрозділу до відання якого відноситься питання громадських слухань, інші зацікавлені особи та посадові особи, діяльність яких напряму пов’язана з предметом громадських слухань.

2. Організаційний комітет має складатися не більше ніж з 7 членів. Регламент проведення засідань організаційного комітету визначається самим комітетом.

3. Організаційний комітет відповідає за складання проектів підсумкових документів громадських слухань (пропозицій, висновків, рекомендацій, звернень тощо) і за підготовку матеріалів, що надаються учасникам громадських слухань перед їх початком, а також забезпечує підготовку проектів порядку денного та регламенту громадських слухань.

4. Пропозиції організаційного комітету розміщуються на офіційному вебсайті ради та можуть поширюватися в засобах масової інформації.

5. За рекомендацією організаційного комітету розпорядженням голови можуть бути утворені експертні групи. Вони готують експертні висновки з питань, які виносяться на громадські слухання, та доповідають по них на громадських слуханнях.

 

Розділ ІV. ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 

Стаття 14. Учасники громадських слухань

 

1. Кожен може взяти участь у громадських слуханнях. Члени громади приходять на слухання вільно, відповідно до оголошення про громадські слухання. Якщо приміщення, в якому призначено проведення слухань, не може вмістити всіх бажаючих членів громади, голова зобов’язаний призначити додаткові слухання в порядку, передбаченому цим Положенням.

2. На громадські слухання можуть бути запрошені:

  1. народні депутати України;
  2. депутати селищної, районної, обласної рад;
  3. представники органів виконавчої влади;
  4. представники підприємств, установ та організацій, розташованих на території Хорошівської ТГ;
  5. експерти (фахівці) з питань, що є предметом громадських слухань, в тому числі іноземні;
  6. інші особи.

 

         

 

Стаття 15. Реєстрація учасників громадських слухань

1. До початку громадських слухань проводиться реєстрація учасників громадських слухань. Незареєстровані особи не можуть брати участі у слуханнях.

2. Для реєстрації особам необхідно пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу. У списку учасників громадських слухань зазначаються прізвища, імена, по батькові учасників, дата їх народження, місце реєстрації, місце роботи або рід занять, ставляться підписи зареєстрованих.

3. Членам громади, що мають право голосу, під час реєстрації видають мандати для голосування.

 

          Стаття 16. Право голосу на громадських слуханнях

          Право голосу на громадських слуханнях мають тільки повнолітні (особи, що досягли 18-річного віку) члени громади, що зареєстровані в межах міста, села, селища чи їх окремої частини (мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків)), на якій проводяться громадські слухання.

 

          Стаття 17. Початок громадських слухань

1. Розпочинає громадські слухання голова (або уповноважена особа) організаційного комітету, а якщо він не створювався – уповноважена особа ініціатора громадських слухань.

2. Зазначена в першій частині цієї статті особа організовує вибори головуючого громадських слухань, їх секретаря та членів лічильної комісії. Ці особи обираються з числа учасників громадських слухань відносною більшістю голосів присутніх членів громади з правом голосу. Головуючим, секретарем та членами лічильної комісії не можуть бути обрані депутати ради, посадові та службові особи місцевого самоврядування, працівники комунальних підприємств, установ, організацій; членами лічильної комісії також не можуть бути голова та секретар громадських слухань.

3. Головуючий веде слухання, стежить за дотриманням на них порядку, підписує протокол громадських слухань. Якщо головуючий зловживає своїми правами, то учасники громадських слухань більшістю голосів можуть висловити йому недовіру й обрати нового.

4. Секретар громадських слухань веде, підписує та передає виконкому селищної ради протокол громадських слухань у порядку, передбаченому цим Положенням.

5. Лічильна комісія встановлює присутність учасників громадських слухань, кількість осіб, що наділені правом голосу, підраховує голоси під час голосування, а також розглядає звернення, пов’язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням мандатів для голосування.

 

          Стаття 18. Порядок денний та регламент громадських слухань

1. Громадські слухання проводяться у вигляді зустрічі членів громади з депутатами ради, посадовими особами місцевого самоврядування, надавачами послуг. Учасники громадських слухань можуть їх заслуховувати, порушувати питання та вносити пропозиції.

2. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово. На вимогу учасника громадських слухань, який подає пропозицію, вона має бути поставлена на голосування. Усі пропозиції, зауваження і запитання заносяться (додаються) до протоколу.

3. На початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань.

4. Регламентом визначається час, відведений для звітів, доповідей (співдоповідей), виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має обов’язково передбачати:

  1. доповіді представника ініціатора громадських слухань, запрошених для цього депутатів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, діяльність яких стосується предмета громадських слухань;
  2. виступи представників організаційного комітету та експертних груп (якщо вони створені), залучених фахівців;
  3. час для запитань, виступів учасників громадських слухань і для прийняття рішення громадських слухань.

5. Загальний час проведення громадських слухань встановлюється їх регламентом у кожному конкретному випадку залежно від значущості предмета громадських слухань.

6. Не допускається розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень з питань, які не було внесено до порядку денного.

 

          Стаття 19. Порядок проведення громадських слухань

          1. Головуючий відповідно до регламенту надає по черзі слово для виступу учасникам слухань. Усі отримують слово тільки з дозволу головуючого. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися, припинятися чи скасовуватися інакше, ніж у порядку, визначеному цим Положенням та регламентом слухань.

          2. Головуючий може перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується предмета слухань, перевищує встановлений регламент, використовується для політичної агітації, закликає до дискримінації чи ворожнечі за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками чи інших форм нетерпимості або в інший спосіб порушує вимоги законів України.

          3. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися вимог цього Положення, затвердженого порядку денного та регламенту громадських слухань, норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ, вчинення правопорушень та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.

          4. У випадку порушення вимог цього Положення чи інших нормативно-правових актів більшістю голосів учасників громадських слухань може бути прийняте рішення про видалення порушника чи порушників з місця, де проводяться громадські слухання. При невиконанні рішення громадських слухань про видалення порушників до них можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням порядку в громадському місці.

          5. Охорону й порядок під час проведення громадських слухань забезпечують сили поліції.

          Стаття 20. Висвітлення перебігу громадських слухань

          1. Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводяться їх аудіозапис та відеозапис (за можливості).

 

          Стаття 21. Прийняття рішення

За результатами обговорення предмета громадських слухань простою більшістю голосів учасників з правом голосу ухвалюється рішення громадських слухань, про що зазначається в протоколі.

 

        Розділ V. ОФОРМЛЕННЯ ТА ВРАХУВАННЯ РІШЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 

Стаття 22. Протокол громадських слухань

1. У ході громадських слухань складається протокол, який підписується головуючим і секретарем громадських слухань не пізніше трьох днів після їх проведення та негайно передається (надсилається) виконкому селищної ради разом із супровідним листом.

2. Протокол має містити:

  1. дату, час і місце проведення громадських слухань;
  2. предмет громадських слухань;
  3. кількість їх учасників загалом і кількість тих, що мали право голосу;
  4. виклад перебігу слухань;
  5. пропозиції, що були висловлені в ході слухань;
  6. результати голосування;
  7. рішення громадських слухань.

До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції, подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.

3. Протокол оформляється згідно з додатком 3 до цього Положення у трьох примірниках.

4. Один примірник протоколу зберігається уповноваженою посадовою особою. Другий примірник уповноважена посадова особа передає  ініціаторові не пізніше п’яти робочих днів з дня проведення слухань. Третій – вивішується для ознайомлення в місці проведення громадських слухань не пізніше п’яти робочих днів з дня проведення слухань і має бути доступним для ознайомлення протягом не менше одного місяця. Крім того, сканкопія протоколу розміщується на офіційному вебсайті ради упродовж п’яти робочих днів з дня проведення слухань і має бути доступна для ознайомлення не менше як п’ять років. Списки учасників громадських слухань оприлюднюються, при цьому вилучаються відомості про фізичну особу (персональна інформація).

 

          Стаття 23. Розгляд рішень громадських слухань

1. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються на найближчому відкритому засіданні ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані) за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу. Рішення за результатами розгляду приймається шляхом поіменного голосування.

2. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються головою, керівниками виконавчих органів ради, надавачами послуг, іншими посадовими особами, до яких вони скеровані, першочергово, але не більше як 30 календарних днів, та за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу.

3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи по кожній поданій пропозиції приймають одне з таких рішень:

  1. врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються конкретні заходи для її реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи;
  2. відхилити пропозицію – в такому випадку зазначаються причини цього рішення;
  3. частково врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються і причини цього рішення, і заходи для реалізації частини врахованої пропозиції, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи.

 

          Стаття 24. Оприлюднення рішення органів місцевого самоврядуваннята їх посадових осіб

Рішення (акти) органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийняті за результатами розгляду пропозицій, викладених у протоколі громадських слухань, а також актуальна інформація про їх виконання протягом десяти робочих днів надсилаються ініціаторам громадських слухань, розміщуються на офіційному вебсайті ради, а також оприлюднюються в тому самому порядку, що й інформаційне повідомлення про проведення слухань.

 

Розділ VI. ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

 

          Стаття 25. Дії та бездіяльність службових та посадових осіб, які можна оскаржити

1. Члени громади мають право оскаржити будь-які дії чи бездіяльність службових та посадових осіб місцевого самоврядування, що порушують вимоги цього Положення, зокрема:

  1. безпідставне повернення письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань для усунення недоліків, нереєстрацію, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань;
  2. недотримання посадовими та службовими особами встановлених строків;
  3. невидання головою розпорядження про заходи щодо підготовки слухань;
  4. порушення вимог щодо оприлюднення інформації та документів, які стосуються ініціювання, підготовки, проведення громадських слухань, а також урахування їх результатів;
  5. неналежне виконання обов’язків з підготовки та організації громадських слухань;
  6. порушення порядку проведення громадських слухань;
  7. неприйняття або невчасне прийняття рішення за результатами розгляду протоколу громадських слухань;
  8. необґрунтовану відмову в урахуванні пропозицій громадських слухань;
  9. інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги чинного законодавства.

 

          Стаття 26. Неправомочність громадських слухань

1.Громадські слухання визнаються такими, що не відбулися, в таких випадках:

1)  оголошення про проведення громадських слухань поширене з порушенням вимог, передбачених статтею 12 цього Положення;

2)  вчинення інших дій чи бездіяльності, які призвели до грубого порушення прав членів громади, передбачених цим Положенням.

2. Рішення про визнання слухань такими, що не відбулися, може приймати голова, рада або суд за скаргою (позовом) ініціатора, учасників громадських слухань або зацікавлених членів громади.

3. У випадку визнання громадських слухань такими, що не відбулися, голова негайно призначає повторні громадські слухання, а рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті на основі розгляду їх результатів, підлягають скасуванню або перегляду.

 

Селищний голова                                                                      Володимир СТОЛЯРЧУК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до Положення про громадські слухання на території Хорошівської ТГ

 

Зразок письмового звернення від членів територіальної громади

 

Хорошівському селищному голові

__________________________________________

Члена територіальної громади

___________________________________________

прізвище, ім’я, по батькові

Проживає за адресою:

___________________________________________                                                                                                            

(адреса реєстрації із зазначенням номера контактного

телефону(електронної пошти — за наявності)

 

ЗВЕРНЕННЯ

З ІНІЦІАТИВОЮ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 

Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 1 Закону України «Про звернення громадян», статей 6-8 «Положення про громадські слухання на території Хорошівської селищної ТГ», що є невід’ємною частиною Статуту Хорошівської селищної ТГ, просимо:

  1. Зареєструвати ініціативу щодо проведення громадських слухань у місті (селі, селищі, мікрорайоні, кварталі, вулиці, будинку(-ках)) з такого предмета:____________________________________________________________________

(проблема, питання, проект рішення та інше, що пропонується до розгляду)

  1. Запросити на громадські слухання: _______________________________

прізвища та/або назви посад посадових осіб (якщо вони відомі)

  1. Призначити слухання на ________________________________________

дата, час та місце запланованих громадських слухань

  1. Контактувати з особою, уповноваженою представляти ініціаторів ____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, адреса листування та номер телефону особи, уповноваженої представляти ініціатора)

  1. Утворити організаційний комітет з підготовки громадських слухань, включивши до його складу таких осіб:

1)_______________________________________________;

2).....

(список і контакти не більше 5 осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань (якщо є необхідність його створення).

6. Надати відповідь у письмовій формі в порядку та строки, передбачені «Положенням про громадські слухання на території Хорошівської селищної ТГ», за адресою:______________________.

До звернення додаємо:

  1. Список членів територіальної громади, які підписали це звернення, на ____ арк.
  2. Матеріали, що стосуються предмета слухань, на ____ арк.

Дата                 підпис                     ім’я та прізвище особи, зазначеної в заголовку

Список членів територіальної громади, які підписали звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань з предмета: _____________________

 

№ п/п

Прізвище, ім’я, по батькові члена територіальної громади

Число, місяць і рік народження

Адреса реєстрації і контактний телефон

Особистий підпис

1

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Секретар ради                                                                                 Лариса ГОЛОВАЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

до Положення про громадські слухання на території Хорошівської ТГ

 

Зразок письмового звернення від осіб,

зазначених у пункті 2 частини 1 статті 6 цього Положення

 

Офіційний бланк організації (за наявності)

Хорошівському селищному голові

____________________________

____________________________

Юридична адреса організації

(якщо не на офіційному бланку)

від __________ № _________

ЗВЕРНЕННЯ

з ініціативою щодо проведення громадських слухань

 

Відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 1 Закону України "Про звернення громадян", статей 6-8 Положення "Про громадські слухання на території Хорошівської селищної ТГ" просимо:

  1. Зареєструвати ініціативу щодо проведення громадських слухань у (селі, селищі) мікрорайоні, кварталі, вулиці, будинку(-ках)) з такого предмета:_______________________________________________________

(проблема, питання, проект рішення та інше, що пропонується до розгляду)

  1. Запросити на громадські слухання: _______________________

(прізвища та/або назви посад посадових осіб (якщо вони відомі)

  1. Призначити слухання на ________________________________

дата, час та місце запланованих громадських слухань

  1. Контактувати з особою, уповноваженою представляти ініціаторів ______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора)

  1. Утворити організаційний комітет з підготовки громадських слухань, включивши до його складу таких осіб:

1)_______________________________________________;

2)...________________________________________________

(прізвища, посади та контакти не більше 5 осіб, що могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань (якщо є необхідність його створення)

6. Надати відповідь в письмовій формі в порядку та строки, передбачені «Положенням про громадські слухання на території Хорошівської селищної ТГ»за адресою:______________________.

До звернення додаємо:

  1. Список юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підписали це звернення, на ____арк.;
  2. Матеріали, що стосуються предмета слухань, на ______ арк.

посада особи,

яка підписує звернення                                 підпис                        ім’я та прізвище

Список юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які підписали колективне звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань з предмета:___________________________________________

 

 

№ п/п

Найменування юридичної особи чи фізичної особи-підприємця

Прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, уповноваженої підписувати таке звернення від імені юридичної особи

Юридична адреса і контактний телефон

Підпис уповноваженої особи і печатка (за наявності)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Секретар ради                                                                      Лариса ГОЛОВАЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

до Положення про громадські слухання на території Хорошівської селищної ТГ

 

П Р О Т О К О Л

громадських слухань ____________________________________________

вид громадських слухань та їх предмет

____________________________________________ (села, селища)

 

«____»____________ 20____ року

Місце проведення: __________________________________

Час проведення:_____________________________________

 

ПРИСУТНІ:

Учасники громадських слухань у кількості _____ осіб (список реєстрації – у додатку 1 до цього протоколу).

З них наділені правом голосу _____ учасників.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії.

2. Затвердження порядку денного та регламенту слухань.

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

питання порядку денного, що обговорювалося

4. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

питання порядку денного, що обговорювалося

5. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

питання порядку денного, що обговорювалося

 

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії

СЛУХАЛИ:

1.

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

«За» – ________;

«Проти» – ________;

«Утрималися» – ________;

УХВАЛИЛИ:

Обрати головуючим слухань:

Прізвище, ім’я,

по батькові

Адреса реєстрації та контакти

 

 

 

 

 

2. Затвердження порядку денного та регламенту слухань

СЛУХАЛИ:

1. Про затвердження порядку денного та регламенту слухань.

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

«За» – ________;

«Проти» – ________;

«Утрималися» – ________;

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити такий порядок денний громадських слухань:

1. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

 

2. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

 

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

 

2. Затвердити такий регламент громадських слухань:

на вступне слово ініціатора громадських слухань – до ___ хвилин;

на доповідь – до ___ хвилин;

на кожну із не більше двох співдоповідей – до ___ хвилин;

відповіді на запитання після доповіді й усіх співдоповідей разом – до ___ хвилин;

на виступи експертів – до ___ хвилин;

на виступи в обговоренні – до ___ хвилин.

 

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

питання, яке порушується

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

питання, яке порушується

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

«За» – ________;

«Проти» – ________;

«Утрималися» – ________;

УХВАЛИЛИ:

Визнати ситуацію щодо _______________________________________________

питання, яке порушується

________________________________________________________________________________________________________________________________________Голова слухань ________________ _____________________

(прізвище та ініціали)          (підпис)

Секретар слухань ________________ _____________________

(прізвище та ініціали)          (підпис)

 

 

 

 

Секретар ради                                                                     Лариса ГОЛОВАЧ

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до Протоколу ___________громадських слухань з предмета: ___________________________________________________________________

 

__________________________________________________ селища (села)

 

від "___"____________20 ___ р.

 

СПИСОК

реєстрації учасників громадських слухань ____________________________________________________________________

вид громадських слухань та їх предмет

___________________________________________________ селища (села)

 

"____"_____________ 20 __ року м.(с., с-ще)

 

№ п/п

Прізвище, ім’я,

по батькові

Число, місяць, рік народження

Адреса реєстрації та контакти

Місце праці або рід занять

Підпис

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голова слухань _________________                     __________________________

 

Секретар слухань _______________                     __________________________

 

 

 

Секретар ради                                                                     Лариса ГОЛОВАЧ

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь