Протидія незаконним вирубкам, земельний аудит та податки: позиція голови Хорошівської селищної ради

Дата: 29.05.2026 09:28

Кількість переглядів: 541

Останнім часом у Хорошівській громаді резонансним стало питання збереження лісових насаджень та контролю за використанням земель комунальної й приватної власності. Голова селищної ради надав офіційне роз’яснення щодо поточної ситуації, правопорушень та наведення порядку в земельно-лісовій сфері.

1. Незаконні вирубки лісу: кримінальні провадження та суди

Наразі правоохоронні органи розслідують чотири кримінальні провадження за фактами незаконної вирубки лісів на комунальних землях громади (зокрема на самозалісених ділянках та так званих «п'ятигектарниках»).

• Справа в суді: Одна зі справ щодо незаконної вирубки на території Дворищенського старостинського округу (с. Солодирі), яка триває з 2022 року, вже перебуває на розгляді в суді. Селищна рада готує цивільний позов для повного відшкодування збитків, завданих громаді.
• У застосунку Вайбер створено групу протидії незаконним вирубкам, куди входять не тільки представники селищної ради, старости, а й приватні підприємці та підприємства, які займаються сільським господарством.  Спільно зі старостами здійснюються регулярні виїзди на місця подій. До порушень нерідко виявляються причетними як приватні підприємці, так і місцеві сільськогосподарські підприємства.

Важливо: Рішенням сесії селищної ради наразі діє офіційна заборона на самовільне розліснення комунальних земель. Усі незаконні рубки на цих ділянках жорстко припиняються.

2. Структура земельного фонду та облік лісів

Хорошівська громада є переважно сільськогосподарською: 80% її території становлять землі сільськогосподарського призначення, решта 20% — це лісові масиви та території під кар’єрами.

На балансі та в обліку громади перебувають:

• Самозалісені землі: 500 га вже офіційно віднесено до цієї категорії, ще 500 га наразі проходять процедуру комісійного обстеження.
• Комунальні ліси («п'ятигектарники»): площа цих масивів, які раніше підпорядковувалися сільським радам, становить  близько 2300 га.
• Пасовища та городи: загалом близько 1000 га (по 500 га кожної категорії).
• Держлісфонд: 313 га земель уже офіційно передано Житомирському лісгоспу АПК.

Довідково: Переведення земель сг-призначення до лісового фонду — тривалий та фінансово витратний процес. Він потребує виготовлення документації та утримання штату лісової охорони щонайменше на 40 років (до періоду зрілості лісу). Крім того, пріоритетом для держави залишається забезпечення продовольчої безпеки, тому землі сг-призначення мають працювати за профілем.

Також селищна рада тримає в резерві близько 4 тисяч гектарів земель. Після завершення дії воєнного стану та перемоги України ці ділянки будуть першочергово виділятися учасникам бойових дій відповідно до законодавства.

3. Земельні паї: ревізія, винесення меж та економіка громади

Загалом у громаді розпайовано 24 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення (близько 10 тисяч приватних ділянок). Наразі триває їхній повний аудит. Найдено близько 1000 ділянок (загальною площею 1,5 тис. га), які роками не оброблялися через занепад колишніх колгоспів і фактично заліснилися.

Ключові вимоги законодавства та податки:

1. Оформлення права власності: Строк оформлення невитребуваних земельних паїв державою продовжено до 2028 року. Після цього терміну неоформлені землі визнають безгосподарними й передадуть у комунальну власність.
2. Встановлення меж: Поширена проблема — коли особи купують 1–2 паї й починають тотальне очищення ділянки від дерев, заходячи «по колу» на сусідні землі запасу чи комунальний ліс. Селищна рада закликає: перед будь-якими роботами власники зобов'язані залучати сертифіковані геодезичні організації для чіткого винесення меж ділянки в натуру.
3. Сплата МПЗ (Мінімального податкового зобов'язання): Близько 1000 ділянок у громаді не здані в офіційну оренду, через що бюджет втрачає надходження. МПЗ для ділянок площею понад 0,5 га становить від 1200 до 2400 грн за гектар на рік.
4. Куди йдуть гроші: Земельний податок та МПЗ розщеплюються: 64% надходить напряму до місцевого бюджету Хорошівської громади, 36% — до державного. Контроль за адмініструванням цих коштів є суворим.

Порівняльна аналітика ефективності використання земель:

Аналіз показує, що прозорі земельні аукціони приносять громаді в рази більше доходу, який потім спрямовується на фінансування соціальної сфери, благоустрою та підтримки ЗСУ.

4. Тіньовий ринок деревини та приватний сектор

Керівництво селищної ради звертає увагу на парадоксальну та критичну ситуацію із забезпеченням жителів дровами:

• На території громади офіційно налічується 7,5 тисяч домоволодінь.
• Проте за останні пів року офіційні документи на виписку дров через лісгосп АПК оформили лише 10 осіб.

Решта мешканців продовжує купувати паливну деревину на ринку. Це створює попит, який задовольняють нелегальні лісоруби, нищачи лісосмуги, комунальні ліси та навіть приватні паї літніх людей чи одноосібників. Старости округів останній тиждень фактично в ручному режимі виганяли таких порушників із приватних земельних ділянок громадян.

5. Заклик до законності та взаємодії

Стосовно емоційних публічних звинувачень з боку окремих осіб у нібито «кришуванні» незаконних порубок селищною радою чи правоохоронцями, голова Хорошівської громади зазначив, що юридичний відділ уже підготував офіційні звернення до поліції для правової оцінки та перевірки цих заяв.

«Якщо ви володієте реальними фактами корупції, хабарництва чи бачите нелегальну вирубку лісу — не мовчіть і не обмежуйтеся криком у соцмережах. Одразу звертайтеся з офіційними заявами до поліції чи прокуратури. Селищна рада та старости на місцях працюють щодня і максимально відкриті. Будь-які проблемні питання ми маємо вирішувати спільно та виключно у правовому полі», — резюмував селищний.

« повернутися до розділу «Новини»