Сенсаційне повернення з небуття: екологи Житомирської політехніки віднайшли унікальну пам’ятку природи, що вважалася втраченою понад пів століття
Наука Житомирщини знову заявляє про себе на всю країну неймовірним відкриттям, яке повертає нам частину втраченої історії нашої землі. Експедиційні дослідження науковців-екологів кафедри екології та природоохоронних технологій Державного університету «Житомирська політехніка» завершилися справжньою сенсацією.
Після трирічних наполегливих пошуків фахівцям вдалося знайти та локалізувати унікальну геологічну пам’ятку, яку вважали остаточно втраченою ще з 1970-х років. Мова йде про особливу ділянку в Хорошівській громаді, розташовану біля гирла річки Паромівка. Цей об’єкт є справжнім вікном у минуле, адже він представлений виходами світло-жовтих кварцових пісковиків неогенового віку. Це єдині в нашому регіоні геологічні утворення, що зберігають у собі викопні відбитки давньої флори. Завдяки цим знахідкам науковці зможуть детально відтворити палеоекологічні умови, в яких формувалася територія сучасної Житомирщини мільйони років тому.
Тривалий час точне місцезнаходження цієї пам’ятки залишалося загадкою. Хоча згадки про неї збереглися в архівних довідниках та реєстрах природно-заповідного фонду, відсутність координат, мап та фотографій робила пошуки майже безнадійними. Навіть досвідчені геологи протягом десятиліть не могли вийти на слід об’єкта, через що він офіційно вважався зниклим.
Проте екологи Житомирської політехніки не полишали надії. Протягом трьох років вони систематично обстежували береги річки, вивчаючи кожен метр землі. Науковці припускали, що пам’ятку могли приховати алювіальні процеси, замулення або ерозія. Особливий внесок у цю справу зробив доцент кафедри Олександр Медвідь, чия наукова допитливість та віра в результат стали рушійною силою експедиції.
І ось, 27 квітня 2026 року, черговий виїзд у поле приніс довгоочікувану перемогу. Об’єкт було ідентифіковано, а його автентичність підтверджено на місці. Науковці вже встановили точні географічні координати, провели первинний опис та фотофіксацію, задокументувавши унікальні палеоботанічні включення. Ці напрацювання стануть фундаментом для оновлення державних реєстрів природно-заповідного фонду. Важливо розуміти, що з огляду на виняткову наукову цінність, ця територія відтепер не підлягає жодному промисловому видобутку копалин. Попереду — детальний аналіз відкладів та розробка суворих заходів охорони, щоб зберегти цей природний скарб для майбутніх поколінь.
Це відкриття ще раз доводить: наша рідна Житомирщина сповнена таємниць, які відкриваються лише найбільш наполегливим. Ми пишаємося нашими науковцями, чия праця розширює горизонти знань про геологічну історію регіону та зміцнює екологічний потенціал нашого краю. Житомирщина продовжує дивувати, відкриваючи нові, раніше невідомі сторінки своєї прадавньої літописи.
За матеріалом кафедри екології та природоохоронних технологій Житомирської політехніки.
