ГОЛЯЧЕНКО ДМИТРО ПЕТРОВИЧ (01.02.1978 – 25.02.2025)

ГОЛЯЧЕНКО ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
(01.02.1978 – 25.02.2025)
позивний «Мурчик», рядовий, окрема механізована частина 151

Народився Дмитро в селищі Володарськ-Волинському 1 лютого 1978 в сімʼї Наталії Степанівни та Петра Сергійовича Голяченків. Змалку він був допитливою кмітливою дитиною, рано почав читати, в чотири роки декламував вірші. Любив спорт. Був гарним футболістом. Після закінчення Володарськ-Волинської школи №2 у 1997 році вступив до Івано-Франківської юридичної академії. Повернувся в рідне містечко дипломованим фахівцем і працював у районному відділі міліції. Мав звання майора міліції, обіймав посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку. Робота була складна, відповідальна, небезпечна. Він обслуговував території Грушківської, Березівської, Давидівської, Сколобівської, Дворищенської та інших сільських рад району. Розслідував тяжкі й особливо тяжкі злочини. Дмитро Петрович рано, у віці 32 роки, вийшов на пенсію за вислугою, але завжди підтримував дружні стосунки з колегами, які його поважали й цінували. Потім у його житті був період роботи на різних підприємствах і в різних місцях, у тому числі й за кордоном.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Дмитро Голяченко у складі добровільного військового формування стояв на блокпостах, забезпечуючи стабільність, спокій і захист Хорошівської громади. Із першою повісткою, в листопаді 2023 року, пішов до війська. Проходив двомісячні військові навчання в Польщі. Був кулеметником. Служив спочатку в Білій Церкві, потім на території Дніпропетровської та Запорізької областей, а з червня 2024-го воював на передовій на Покровському напрямку. Після контузії й осколкового поранення Дмитро проходив лікування, а потім реабілітацію. В тому числі кілька разів лікувався в Хорошівській лікарні й був на реабілітації вдома.
25 лютого 2025 року воїн Збройних сил України Дмитро Голяченко помер через сердечну недостатність. Поховали воїна на кладовищі у Хорошеві з усіма військовими й громадянськими почестями.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
