ВАХОВСЬКИЙ ЄВГЕНІЙ ВІКТОРОВИЧ (31.05.1989 – 19.06.2024)
ВАХОВСЬКИЙ ЄВГЕНІЙ ВІКТОРОВИЧ
старший солдат, служив на посаді номера обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти 30-ої окремої механізованої бригади ім. Князя Острозького
(31.05.1989 – 19.06.2024)
Народився Євгеній 31 травня 1989 року в сім’ї люблячих батьків Віктора Тадеушовича та Галини Сергіївни Ваховських. Він був молодшим за свого брата Олександра. Хлопець ще змалку біля батька навчився різним будівельним роботам, і пізніше ця справа стала його професією.
Навчався Євгеній у Володарськ-Волинському навчально-виховному комплексі №1 (нині Хорошівський ліцей №2), закінчив 11 класів у 2007 році.
Після закінчення навчального закладу Євгеній здобув водійське посвідчення у Володарськ-Волинському.
Був призваний на строкову службу, яку проходив у Житомирі у військах інженерно-технічного забезпечення. Демобілізувався у званні «старший солдат». Після служби Євгеній Ваховський знову працював як будівельник у різних організаціях і підприємствах, на приватних будовах. Був на заробітках і в межах України, й за кордоном. Має донечку Ярославу.
Коли російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Женя, спілкуючись із братом Олександром, сказав: «У тебе сім’я, діти, ти потрібен вдома. А я піду воювати». 5 березня 2022 року Євгеній зібрав свій рюкзак і добровільно пішов у Хорошівський ТЦК та СП (військкомат). Став бійцем однієї з військових частин, яка дислокується у Звягелі. Служив у званні «старший солдат» на посаді номера обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти окремої механізованої бригади. Разом зі своїми побратимами брав участь у боях на Донеччині, в Херсонській області, на Харківщині. І потім знову на Донеччині. У найгарячіших точках війни. І саме на Донеччині під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Друга 5-го жовтня 2022 року Євгеній Ваховський ще з кількома побратимами потрапив у полон до вагнерівців. Утримували їх вороги на окупованій території в Луганській області в Первомайську. Полонених били, переміщали з мішками на головах, тримали в сирому холодному приміщенні на голому цементі напівголодних, весь час погрожували розстрілом.
Родина отримала повідомлення про те, що Євгеній зник безвісти. Одразу почалися пошуки. Тривога і надія на краще не покидала рідних. Були задіяні усі можливості спочатку для пошуку, а потім і для його звільнення.
13 грудня 2022 року він був звільнений завдяки зусиллям Координаційного штабу.
Потім Євгеній певний час перебував разом із тими, хто пройшов полон, у Дніпрі. А пізніше знову проходив службу у 30-й окремій механізованій бригаді ім. Князя Острозького у Звягелі. Проте тортури, сире підвальне приміщення, постійні погрози та жорстоке поводження не зламали бойовий дух воїна. Він постійно прагнув повернутись до побратимів та стояти з ними пліч-о-пліч на полі бою.
Помер Герой, Захисник України 19 червня 2024 року у лікарняному закладі. Останній спочинок Захисник Євгеній Ваховський знайшов на кладовищі у Рудні Шляховій.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
