ДІДКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ (12.03.1983 – 26.01.2024)
ДІДКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ
солдат, служив на посаді стрільця-снайпера 47-ма окрема механізована бригада імені Івана Богуна
(12.03.1983 – 26.01.2024)
Народився Олександр Дідківський 12 березня 1983 року в Грабівці в багатодітній сільській родині колгоспників. Крім нього, в родині було ще п’ятеро хлопців. Олександр навчався в Рижанській загальноосвітній школі. Закінчив 9 класів і пішов працювати в місцеве сільськогосподарське підприємство. Не цурався ніякої роботи.
Строкову військову службу проходив на Житомирщині. Повернувся в рідне село. Працював на різних каменеобробних підприємствах. Найбільше – на підприємстві «Володар» у Хорошеві.
Одружився, виховували чотирьох доньок. Довгий час родина Дідківських проживала у Хорошеві. Затим сім’я купила хату в Грабівці й почала там хазяйнувати.
Олександр Дідківський отримав повістку в перший день повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. І вже 6 березня 2022 року він був мобілізований. Спочатку проходив навчання в Чернігівській області. Потім у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна пройшов багато доріг війни. Довелось йому служити в різних частинах і в різних підрозділах. Побував у боях за Батьківщину на Чернігівщині, Харківщині під Куп’янськом, на Донеччині під Бахмутом, в Авдіївці, Григорівці, Красногорівці. За роки війни три рази був у невеликих відпустках вдома. Останнього разу був удома з 13 до 25 червня 2023 року. На війні отримав важкі контузії.
Під час служби завжди намагався бути на зв’язку з дружиною, з родиною. Так, 25 січня повідомив Ользі, що декілька днів не буде на зв’язку. Однак вже 26 січня 2024 року Олександр загинув у бою поблизу н.п. Бердичі Покровського району на Донеччині.
Поховали Героя з усіма військовими та громадянськими почестями на кладовищі с. Рижани.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
