СОЛОВЕЙ ЄВГЕНІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ (16.05.1977 – 05.12.2023)
СОЛОВЕЙ ЄВГЕНІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
молодший сержант, служив на посаді стрільця,
помічника гранатометника 95-тої окремої десантно-штурмової бригади
(16.05.1977 – 05.12.2023)
Народився Євгеній Соловей 16 травня 1977 року у селі Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області. Там пройшло його дитинство. Він успішно закінчив 11 класів місцевої школи. Пізніше, у Вінниці, здобув професію водія. Служив строкову службу в Бердичеві, був артилеристом.
Після армії повернувся додому і працював у місцевому колгоспі. Пізніше працював у Києві. Одружився, разом з дружиною виховували трьох дітей.
За повісткою був мобілізований до ЗСУ 1 серпня 2023 року. Мав звання молодшого сержанта, служив на посаді стрільця, помічника гранатометника.
З 2 грудня вів запеклий бій із ворогом на Куп’янському напрямку. Ворог густо гатив із гранатометів. Наші воїни, серед яких був Євгеній Соловей, перебуваючи у самому пеклі війни, хоробро виконували свої бойові завдання. До останнього подиху був вірним військовій присязі та своїм побратимам.
5 грудня 2023 року, в районі села Сінківка Куп’янського району Харківської області, Євгеній Соловей загинув.
Поховали Героя Євгенія Солов’я з усіма належними громадянськими й військовими почестями на Березівському кладовищі.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Євгенія Солов’я нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
