АНТОНЮК ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ (11.03.1995 – 27.10.2023)
АНТОНЮК ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
солдат 30-ї окремої механізованої бригади
(11.03.1995 – 27.10.2023)
Народився Петро Антонюк 11 березня 1995 року в селі Яблунівка Володарськ-Волинського району Житомирської області, а нині Хорошівської ТГ, в багатодітній дружній родині. Він був наймолодшим з шести дітей. З 2001 по 2012 роки Петро навчався у Краївщинській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення 11 класів пішов працювати, а пізніше був призваний на строкову службу в ЗСУ, яку проходив у Чуднові на Житомирщині. Служив два роки. Повернувся до цивільного життя і знову працював на різних роботах: на заводі у Києві, на карі, за кордоном у Польщі та Чехії. Гарно освоїв будівельну справу.
Жив, працював, будував плани на майбутнє. Одружився.
На початку 2022 року він приїхав з-за кордону і був удома. З перших днів після 24 лютого Петро стояв на блокпостах місцевого формування територіальної оборони. Пізніше, 20 грудня 2022 року, був призваний по мобілізації другим відділом Житомирського РТТЦК та СП. А з 24 березня 2023 року він уже був на передовій. Петро чесно виконував свій синівський обов’язок перед Батьківщиною. Служив сумлінно, був вірним товаришем для своїх побратимів.
27 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківщини, під час танкового обстрілу противника солдат 30-ї окремої механізованої бригади, Петро Антонюк загинув смертю хоробрих.
Поховали захисника з військовими почестями на цвинтарі села Краївщина.
Указом Президента України №238 від 23 квітня 2024 року, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Антонюка Петра нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
