ПРУТ МИКОЛА ІВАНОВИЧ (04.10.1988 – 19.07.2023)
ПРУТ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
стрілець, помічник гранатометника,
67-ма окрема механізована бригада ДУК
(04.10.1988 – 19.07.2023)
Микола Іванович Прут народився 4 жовтня 1988 року в селі Сколобів тоді ще Володарськ-Волинського району в селянській сім’ї. У 2004 році Микола закінчив Сколобівську дев’ятирічну школу, і в цьому ж році вступив до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, де 3 роки здобував спеціальність слюсаря з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Потім ще вчився на машиніста автомобільного крана та слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. За період навчання в училищі проявив себе здібним, дисциплінованим учнем. Закінчив навчальний заклад у 2009 році з відзнакою.
Микола з дитинства любив крутити всіляку техніку, навіть склав саморобного трактора. Він також захоплювався риболовлею. Не мав шкідливих звичок. Був тихим, спокійним, скромним.
Після навчання працював у рідному селі Сколобів на підприємстві ТОВ «ПРОМ-АГРО» трактористом, де теж був сумлінним та відповідальним працівником.
На строковій службі він не був. Отримав повістку і пішов служити в Збройні сили України уже в період повномасштабної війни з російськими окупантами 17 травня 2023 року.
Спочатку був направлений на військове навчання в Чернігівську область. Після навчання потрапив на службу в районі міста Слов’янськ. Під час служби Микола був відповідальним бійцем, гарним товаришем для своїх побратимів. Усі накази командира виконував вчасно і добросовісно.
Під селом Серебрянка, в липні 2023 року, понад 2 тижні не виходив на зв’язок. Пізніше стало відомо, що він загинув 19 липня під час виконання бойового завдання.
Згідно до Указу Президента України №166 від 22 березня 2024 року, за
особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння
українському народові нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
