БОНДАР ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ (12.10.1977 – 29.06.2023)
БОНДАР ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
солдат на посаді навідника механізованого взводу
110-ї окремої механізованої бригади
(12.10.1977 – 29.06.2023)
Народився Василь Бондар 12 жовтня 1977 року в селі Поромівка в багатодітній родині. Закінчив Поромівську дев’ятирічну школу, а потім здобув спеціальність машиніста-кранівника ІІІ розряду в Головинському професійно-технічному училищі. У 1995 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Криму. Пізніше працював на каменепереробних та інших підприємствах. Був водієм, дробильником і шліфувальником каменю, машиністом крана. Одружився, виховували з дружиною четверо дітей.
З 2019 року Василь Миколайович працював у Хорошівському психоневрологічному інтернаті санітаром. Мав авторитет і повагу в колективі закладу.
Василь Бондар із першого дня великої війни 24 лютого 2022 року став бійцем місцевої роти охорони ЗСУ. Брав активну участь у будівництві блокпостів у Хорошеві, ніс чергування. Служив у цьому підрозділі понад рік. Потім його перевели в іншу військову частину, і він брав участь у бойових діях у “найгарячіших” ділянках фронту. Був бійцем однієї з військових частин, що воювала в самому пеклі. Служив солдатом на посаді навідника механізованого взводу. У тяжких умовах доводилося нести службу, проте він виконував свої військові обов’язки чесно.
Загинув Василь Бондар 29 червня 2023 року біля Авдіївки Покровського району Донецької області, внаслідок штурмових дій з боку противника.
Поховали героя з усіма громадянськими та військовими почестями на кла
довищі с. Поромівка.
За мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України Бондаря Василя нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
