КУЛІШ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (29.07.1974 – 31.01.2023)
КУЛІШ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
солдат-стрілець 46-ї десантно-штурмової бригади
(29.07.1974 – 31.01.2023)
Народився Анатолій Куліш 29 липня 1974 року в селі Сколобів у багатодітній родині. Після закінчення Сколобівської неповної середньої школи навчався в Червоноармійському СПТУ №38, потім проходив шестимісячні курси трактористів у Володарськ-Волинську, пізніше навчався на водія у Житомирі.
Був призваний на строкову військову службу і проходив її в лавах Збройних сил України в м. Івано-Франківськ. Був водієм-заправником літаків.
Після демобілізації, з 1994 року, розпочав трудову діяльність водієм у місцевому колгоспі. Одружився, мав доньку і сина.
З лютого 2015 року Анатолій Куліш був мобілізований та служив у ЗСУ. Спочатку були військові навчання у Рівненській області і служба артилеристом у Маріупольському районі Донецької області. З квітня 2016 року продовжив захищати Україну вже за контрактом. Перебував у найгарячіших точках АТО. За мужність та героїзм, виявлені ним під час виконання бойових завдань, був удостоєний різних відзнак і нагород, а також мав подяки за сумлінну, вірну військову службу Батьківщині.
Вийшовши в резерв, тривалий час працював на різних будівельних об’єктах у Києві.
24 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 46-й десантно-штурмовій бригаді. До 14 червня перебував у місцях, де велися запеклі бої, мужньо воював із ворогом, вірив у Перемогу. відповідальним, надійним, товариським воїном. Отримав тяжку контузію, довго лікувався, проте був змушений полишити поле бою та побратимів.
Під час проходження служби, Анатолій був солдатом-стрільцем - чесним,
Від отриманих ран Анатолій Куліш помер 31 січня 2023 року. Поховали воїна на місцевому кладовищі у Сколобові з усіма належними військовими й громадянськими почестями.
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За важке поранення», яке отримав під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
