ЛЕВЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ (22.04.2000 – 13.12.2022)
ЛЕВЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
помічник гранатометника 90-го окремого аеромобільного батальйону
ім. Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81-ї аеромобільної бригади.
(22.04.2000 – 13.12.2022)
Народився Олексій Левченко 22 квітня 2000 року в Поромівці Володарськ-Волинського району (нині Хорошівської територіальної громади) на Житомирщині в багатодітній родині. Навчався у Поромівській дев’ятирічці. Після школи закінчив Пулинський професійний ліцей. Здобув професію тракториста.
Після навчання працював у Києві на будівництві. Строкову службу не служив. Трудився, будував плани на майбутнє, мав кохану дівчину і планував одружитися.
Олексія Левченка призвали до лав Збройних сил України 20 жовтня 2022 року. Спочатку він проходив військові навчання в Житомирі. Потім був направлений на передову. Разом із військовою частиною тримав оборону на Луганщині. Служив помічником гранатометника. Був відповідальним воїном і захисником Батьківщини, надійним товаришем для побратимів.
13 грудня 2022 року Олексій Левченко загинув під Білогорівкою під час танкового обстрілу. Йому назавжди залишилося 22 роки.
Поховали воїна з почестями на кладовищі у с. Поромівка.
Олексій з честю та гідністю виконав свій військовий обов'язок громадянина України, обороняючи її від ворога. Віддав за Україну, за її свободу, за мир, за всіх нас найцінніше – своє життя, залишаючись до останнього подиху вірним її народові та своїй родині.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
