ІГНАТЕНКО АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (18.08.1978 – 26.07.2022)
ІГНАТЕНКО АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
воїн 46-бригади десантно-штурмових військ
(18.08.1978 – 26.07.2022)
Народився Андрій Ігнатенко 18 серпня 1978 року в багатодітній родині в селі Торчин. З 1985 по 1993 роки навчався в Березівській дев’ятирічці, а повну загальну освіту здобув у Грушківській школі. Після строкової військової служби здобув професію тесляра-столяра в Житомирському будівельному технікумі. Був одружений, виховував доньку та сина. Працював на різних роботах, останні роки на Лезниківському кар’єрі.
Андрій був добрим сином і братом, гарним товаришем, добрим, завжди готовим прийти на допомогу, люблячим та вірним чоловіком, прекрасним батьком.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Андрія Ігнатенка мобілізували до лав ЗСУ. Був воїном 46-ї бригади десантно-штурмових військ.
26 липня 2022 року Андрій Ігнатенко загинув під Херсоном, виконуючи бойове завдання.
Поховали Героя з військовими почестями на кладовищі в с. Березівка.
У загиблого Героя залишилися в скорботі дружина, двоє неповнолітніх дітей, рідні сестри та брати.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Із нагоди першої річниці смерті в Грушківській гімназії відкрили меморіальну дошку на його честь.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
