КАПУСТИНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕГОВИЧ (15.05.1988 – 20.04.2022)
КАПУСТИНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕГОВИЧ
позивний «Пекін», старший солдат, 13-й окремий десантно-штурмовий батальйон, 95 окрема десантно-штурмова бригада (95 ОДШБр)
(15.05.1988 – 20.04.2022)
Народився Віталій Капустинський 15 травня 1988 року в селі Топорище. Закінчив Топорищенську загальноосвітню школу. Здобув базову вищу освіту за спеціальністю «Хімічні технології та інженерія» та повну вищу – «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» в Національному авіаційному університеті м. Києва. Працював водієм у мережі автогазових СТО «PROFIGAS». У 2010-му році служив строковиком у Збройних силах України.
У березні 2014 року Віталій був мобілізований до ЗСУ та брав участь в АТО у Донецькій та Луганській областях у складі 5-ї роти 2-го батальйону 95 окремої аеромобільної бригади (95 ОАМБр). Служив у найгарячіших точках: звільнення Слов’янська, бої за взяття стратегічної висоти Карачун, відбиття міста Лисичанськ, штурм м. Ясинувата, охорона військової частини м. Бахмут, оборона с. Піски та оборона Донецького аеропорту. Був учасником рейду 95 ОАМБр тилами ворога протяжністю 280 км на Савур могилу.
Після повернення з військової служби у квітні 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій.
Жив і працював у Києві. З дружиною Анною виховували донечку Яну.
Від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів Віталій активно допомагав воїнам Територіальної оборони у Топорищах будувати блокпости. Як досвідчений боєць, давав рекомендації щодо правильного облаштування оборонних споруд, чергування, користування зброєю тощо.
Через певний час пішов добровольцем до ЗСУ у свою рідну 95 ОДШБр.
20 квітня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині, поблизу села Дібровне, від масованого ворожого обстрілу із застосуванням танків та артилерії - систем РСЗО «Град», Віталій загинув.
Поховали Героя з військовими та громадянськими почестями 5 червня 2022 року у Топорищах на місцевому цвинтарі.
Іменем Віталія Капустинського названо вулицю у селі Топорище, на якій він народився.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
