Безбар’єрність: Як коректно взаємодіяти з ветеранами/ветеранками
Представникам органів влади, місцевого самоврядування, фахівцям усіх рівнів важливо розуміти, як будувати відносини з ветеранською спільнотою, щоб подолати недовіру та усунути передумови конфліктних ситуацій.
Для формування цього розуміння варто впроваджувати етичні кодекси поведінки у відносинах з ветеранською спільнотою. Такі кодекси мають містити принципи та правила поведінки, основи формування відносин, ставлення до своєї роботи, виконання посадових обов’язків.
В основу етичного кодексу поведінки у відносинах з ветеранською спільнотою варто закласти наступне 
Повага до ветеранів / ветеранок, членів їхніх родин. Представник органу влади, місцевого самоврядування у своїх діях, словах, ставленні має виявляти щиру повагу до людини, яка віддала частину себе для захисту Батьківщини - незалежно від фізичного чи емоційного стану ветерана / ветеранки. Інколи ваша участь і допомога можуть докорінно змінити життя людини, яка до спілкування з вами не бачила можливостей для розв’язання своїх проблем.
Подякуйте ветерану / ветеранці, якщо це доречно. Через звичайну подяку ви зможете висловити свою повагу і готовність допомогти, це також сприятиме формуванню довіри.
Максимальна включеність у свою роботу. Необхідно робити все, що належить для забезпечення реалізації прав і законних інтересів ветеранів / ветеранок, членів їхніх родин. Робити це прозоро, відкрито, чесно, повідомляючи про успіхи та проблеми, що виникають під час задоволення запиту на допомогу.
Запровадження елементів ведення випадку у взаємодії з ветераном / ветеранкою. Фіксація всіх важливих комунікаційних нюансів, особливих потреб ветеранів / ветеранок, їхніх сімей для того, щоб давати обґрунтовані відповіді на їхні запити. Підготовка і пропозиція альтернативних варіантів розв’язання проблем.
Агресія та знервованість 
неприпустимі. Ви можете отримати дуже сильну реакцію на мінімальне розчарування, прояв недружності тощо. У ветеранів / ветеранок загострене почуття справедливості, несприйняття безладу, порушення порядку. Виникнення конфлікту може викликати потужну реакцію також з боку ветеранської спільноти, адже зв’язки між побратимами / посестрами дуже міцні.
Врахуйте при спілкуванні з ветераном / ветеранкою те, що їм часто притаманні замкнутість, бажання закритися від оточуючих. Ці люди часто не довіряють тим, хто не пройшов через бойові дії. Найкраще в цьому випадку залучати до спілкування з ними інших ветеранів / ветеранок, зокрема лідерів ветеранського руху в регіонах.
Варто бути готовими при взаємодії з ветеранами / ветеранками до проявів наслідків мінно-вибухових травм головного мозку. Вони можуть проявлятися підвищеною тривожністю, емоційною нестабільністю, гіперзбудливістю, дратівливістю. Є цілий перелік симптомів і наслідків цієї травми, яка змінює нервову систему людини та може бути причиною певних фізичних проявів. Те саме стосується протезування кінцівок — важливо бути готовими до взаємодії з людиною, яка прийняла або досі на шляху прийняття свого нового тіла та нового життя.
Варто знати, як реагувати на різні прояви стресу у людини, інформацію про це можна знайти тут - 
https://bf.in.ua/comba.../iak-reahuvaty-na-liudynu-v-stresi/
Ветерани / ветеранки звикли чітко виконувати команди, слухатися командирів. Відповідно, можуть мати труднощі з ухваленням рішень. Отже, коли це прийнятно, — дайте 
чіткі інструкції: що, коли, де, у якій послідовності робити для розв’язання проблеми. Найкраще письмово, у форматі пам’ятки, адже досить частими наслідками участі у бойових діях є труднощі з концентрацією та запам’ятовуванням.
Варто також формувати та використовувати навички ненасильницького спілкування — чесного, шанобливого і співчутливого. Суть ненасильницького спілкування – розуміти свої потреби та потреби іншої людини й висловлювати їх у безпечній для співрозмовника формі. Зокрема, не оцінювати та не узагальнювати, а говорити про факти, особисті почуття, висловлювати прохання замість вимоги.
Ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні з ветераном / ветеранкою. І це цілком нормально. Але важливо казати про це та просити вибачення.
Юстиція без бар’єрів — ініціатива у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Стратегія розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
