Сучасне українське кримінальне законодавство добре адаптоване до боротьби зі злочинами, що кояться у війні

Дата: 27.03.2023 11:31
Кількість переглядів: 155

Фото без опису

Із моменту російського військового вторгнення на територію України почали активно обговорюватися випадки застосування тортур як інструменту для впливу на волю людини.

У тимчасово окупованих районах радикальна пропагандистська політика ворога поєднується із нанесенням тілесних ушкоджень, завданням болю, а також позбавленням волі та має на меті залучити до співпраці. Здебільшого, жертвами злочинного вербування стають свідомі українці, люди, які довіряють своїй країні та розуміють протиправний зміст партнерства з ворогом.

Проте інколи не вистачає сил витримувати фізичний примус. Тому, щоб зберегти своє життя, доводиться вчиняти суспільно небезпечні діяння.

Проте, якщо буде доведено, що вона своїми діями або бездіяльністю перетнула межу законності внаслідок фізичного та/чи психологічного примусу — вона може розраховувати на зменшення відповідальності.

            Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тому у разі доведення факту фізичного або/та психологічного примусу на особу вона звільняється від відповідальності за правопорушення вчинене внаслідок таких насильницьких дій. Таке право гарантується статтею 40 Кримінального кодексу України, а питання крайньої необхідності регулюється статтею 39 цього ж кодексу. 

            До фізичного примусу відноситься фізичне насильство таке, як: зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості, катування тощо.

            Під психічним примусом же розуміють вплив на психіку особи через тиск на свідомість із застосуванням погроз насильства щодо неї, її рідних, близьких тощо.

            Покараний законом буде той, хто здійснював примус, незалежно від того, чи будуть визнані дії жертви протиправними!

Тобто, у таких випадках стаття 40 Кримінального кодексу України захищає інтереси особи, яку змусили завдати шкоди правоохоронюваним інтересам. Разом з тим, дана норма не дозволяє забути про зловмисника, який все одно буде відповідати перед законом незалежно, чи визнано злочином поведінку тієї особи, до якої він застосовував примус.

Стаття 40, п. 1 ККУ:

Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

 

За інформацією сектору «Хорошівське бюро правової допомоги»

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь