Держава гарантує безоплатну правову допомогу!

            Зателефонуйте до контактного центру системи з надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

Юристи нададуть консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про безоплатну правову допомогу тощо.

Фахівці щодня з вами на зв’язку з 08:00 до 19:00, зокрема у вихідні дні.

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні. А для дзвінків з-за кордону функціонує номер +38 (044) 363 10 41 (вартість такого дзвінка за тарифами вашого оператора зв’язку).

Усі сервіси системи БПД: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Правова допомога поруч!

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

 

Компенсація за житлово-комунальні послуги особам, які прийняли внутрішньо переміщених осіб.

Нещодавно у громадян, які прихистили переселенців, з’явилася можливість отримати компенсацію за житлово-комунальні послуги. З метою їх підтримки Уряд розширив дію чинної програми компенсації. Тепер виплату в розмірі 14,77 грн щодня на кожну особу зможуть отримати власники житла, що приймають у себе вимушених переселенців.

Куди звертатися і як оформити компенсацію?

Власник жилого приміщення зобов’язаний не пізніше наступного дня з дня розміщення внутрішньо переміщених осіб подати заяву до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, РДА у м. Києві або відповідної військової адміністрації за місцем розташування житла.

Заява подається в паперовій або електронній формі із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Заява розглядається протягом п’яти робочих днів з дня її отримання. Перебіг п’яти робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви.

Яка сума компенсації?

Загальна сума компенсації власнику жилого приміщення визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день. Нагадаємо, кожен людино-день становить 14,77 грн.

Яким чином здійснюються виплати?

Компенсація виплачується у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами до кінця місяця з дня закінчення звітного місяця за умови відсутності у власника жилого приміщення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Факт їх відсутності особа, яка розмістила ВПО, підтверджує своїм підписом, що проставляється у заяві про отримання компенсації.

Нагадуємо, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (https://bit.ly/39GFuT6) визначений Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

РеІнформ

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

 

Трудові відносини  в умовах воєнного стану.

Нині у багатьох працівників виникають запитання щодо порядку вступу у трудові відносини, розірвання трудового договору та оплати праці, адже з огляду на ведення активних бойових дій на території України велика кількість як самих працівників, так і підприємств, установ та організацій, в яких вони працювали, були змушені переміститися в інші населенні пункти, або взагалі зупинити свою діяльність.

Тож з урахуванням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», розповідаємо про найпоширеніші питання, що турбують працівників та роботодавців.

Зміна істотних умов праці

Наразі не застосовується норма щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

Більше того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, але тільки за умови, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, та лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Виняток! Роботодавець не має права переводити працівника на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

Оплата праці

Роботодавець не звільняється від обов’язку виплати заробітної плати, проте:

  • звільняється від відповідальності за порушення строків її виплати, але лише за умови, що таке порушення сталось саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. В інших випадках керівник несе повну відповідальність за таке порушення;
  • може зупинити дію окремих положень колективного договору за власним рішенням, що також робить неможливим отримання додаткових виплат, передбачених колективним договором.

Розірвання трудового договору

Працівник може розірвати трудовий договір у термін, який зазначить у своїй заяві без двотижневого строку попередження (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Окремої уваги заслуговує норма щодо призупинення трудового договору.

Так, відповідно до положень Закону призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

При зупиненні дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Отже, з урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що у разі тимчасового призупинення дії трудового договору працівник не вважається звільненим та надалі може розраховувати на відповідні компенсації. Водночас такі працівники мають змогу працевлаштуватися на інше місце роботи на умовах сумісництва.

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

 

Сексуальне насильство під час воєнного стану застосовується для деморалізації мирного населення.

Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.

Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року https://bit.ly/3xb54Y7).

Як діяти, якщо ви чи інша людина постраждала від сексуального насильства

Подбайте про безпеку

Залиште місце злочину, забезпечте собі фізичну та психологічну безпеку, наскільки це можливо.

Зверніться по медичну допомогу.

Зверніться по медичну допомогу для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я (пункту невідкладної медичної допомоги).

Важливо не приймати душ чи ванну, не чистити зуби тощо до проведення судово-медичної експертизи або огляду лікарів.

Відповідно до законодавства заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати.

Необхідно вимагати від лікарів та обов’язково зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. Також, на вимогу постраждалої особи надається необхідна інформація про медичну допомогу у вигляді довідки № 028/о або № 027/о ( https://bit.ly/3xnGYdO).

Повідомте про злочин органи влади

- Національну поліцію України за номером 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції). При зверненні до поліції важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).

- Прокуратуру (контакти https://bit.ly/3NpqMyg).

- Військову адміністрацію за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.

Якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території

Якщо ви не маєте змоги звернутися до уповноважених органів влади України, потрібно повідомити про злочин:

- Офіс Генерального прокурора (https://www.gp.gov.ua) (лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту: +38 096 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal); електронну пошта: [email protected]). У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.

- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (https://www.ombudsman.gov.ua) (+38 044 253-75-89 або 0800 501 720 або на пошту: [email protected])

У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.

Максимально задокументуйте злочин

За можливості проведіть фото/відео фіксацію та зафіксуйте можливих свідків.

Зберігайте фото-, відеозаписи, одяг, який був на постраждалій особі. Одяг може містити сліди злочину.

Для того, щоб можна було застосувати докази для притягнення винних до відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи важливим фактором є їхнє правильне збирання та зберігання.

Необхідно зібрати сліди біологічного походження (сліди нападника на тілі, під нігтями тощо).

Якщо на території вчинення злочину ведуться активні бойові дії і звернутися до правоохоронних органів або медичного закладу неможливо для фіксації злочину їх необхідно зібрати самостійно та зберегти.

Як збирати та зберігати докази самостійно

Їх можна відібрати на чистий марлевий або ватний тампон, який потрібно попередньо змочити водою, загорнути тампон трубочкою у сухий чистий папір та покласти до зіп-пакету або іншого поліетиленового пакету, надійно запакувавши його.

Пакет слід підписати, вказавши, звідки взято зразок (з якої частини тіла чи поверхні), а також зазначивши дату та час забору.

Така сама процедура із речовими доказами (одягом та іншими предмети зі слідами злочину). Обов’язково докази необхідно опечатувати (двоє сусідів або інших осіб ставлять підписи на кожному такому пакеті та за можливості вести фото або відеозйомку збирання доказів).

Останнім етапом є складення акту, в якому у довільній формі необхідно вказати: дату, місце складання, а також прізвища, імена та підписи осіб, які його склали, їхні контакти та описати, що сталося, які докази зібрано, куди їх поміщено та як опечатано.

Зібрані докази необхідно зберігати в сухих умовах, уникаючи впливу прямих сонячних променів. Коли з’явиться можливість терміново передайте їх правоохоронцям за описом, який ви склали. Опис має бути в двох екземплярах, один із них, з відміткою про прийняття має залишатися у вас до завершення розслідування.

Зафіксуйте інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення

- Обставини злочину з детальним описом (обов’язково занотувати найважливіші обставини події, оскільки розслідування міжнародних злочинів триває довго і деякі деталі можна забути);

- місце злочину (конкретна адреса або позначка на карті);

- дату та час вчинення злочину;

- ПІБ, дата народження, контактні дані постраждалої особи;

- інформацію про свідків злочину (ПІБ, дата народження, контактні дані);

- детальну інформацію про особу/осіб, які вчинили злочин (кількість злочинців, якщо відомо – імена та посади, в якій уніформі вони були, чи мали при собі зброю та яку, транспортні засоби, про що розмовляли між собою, з керівництвом та що саме казали, які відносини були між злочинцями – чи це були рядові солдати або їх керівництво, чи згадували при вас ранги, імена один одного тощо);

- інформацію про інші випадки таких злочинів у даній місцевості;

- завдану шкоду (матеріального, морального, психологічного характеру).

Як отримати психологічну та юридичну допомогу

Особи, які постраждали від сексуального насильства під час воєнних дій чи збройного конфлікту, мають право на безоплатне отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, інших соціальних послуг, безоплатну правову допомогу.

Як отримати правову допомогу

Система БПД постраждалим надає безоплатну вторинну правову допомогу постраждалим від сексуального насильства під час війни, як-от:

- Консультації та роз’яснення з правових питань

- Допомогу в написанні заяв та скарг (зокрема, заяви до поліції про вчинення злочину)

- Представництво у кримінальних провадженнях про вчинення злочину

- Допомогу у передачі інформації щодо фактів вчинення сексуального насильства до Міжнародного кримінального суду

та інші послуги.

Щоб отримати правову допомогу

- Зателефонуйте: 0 800 213 103 контактний центр системи безоплатної правової допомоги.

- Зверніться до одного з бюро правової допомоги (https://bit.ly/3mjmsF5).

- Або скористайтеся дистанційними сервісами (https://linktr.ee/legalaid.gov.ua).

Також по правову допомогу можна звернутися до таких організацій:

- Асоціація жінок-юристок «Юрфем»: +38 (068) 145 55 90 (з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години).

- Правозахисна ініціатива Євромайдан SOS: телеграм @ESOSdoc aбо пошта [email protected]

Як отримати психологічну допомогу

Організації, до яких можна звернутися за отриманням психологічної допомоги:

- Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству: 0800 500 335 або 116 123.

- Громадська організація “Форпост” – психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів: +38 (096) 839 76 17 або на цьому ж номері телеграм: @forpostcenter.

- Проект «Розірви коло»: 8 0800 500 335.

- Психологічна допомога «Розкажи мені»: [email protected]

Про право на отримання постраждалою особою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Постраждалі особи можуть домагатися різних форм відшкодування через використання різних засобів на національному та міжнародному рівнях, зокрема:

- через цивільний процес, поданням цивільного позову про відшкодування проти особи чи групи осіб, визнаних винними у вчиненні злочину (сексуального насильства) відповідно до кримінального законодавства на національному рівні, тобто національними судами;

- через Цільовий фонд Міжнародного кримінального суду для постраждалих, місія якого – надавати підтримку постраждалим від геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів згідно з юрисдикцією Міжнародного кримінального суду через два його окремі мандати – відшкодування та допомоги. Цільове фінансування становить важливу частину ресурсів Цільового фонду за мандатом допомоги, особливо для підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом та звірствами.

Як передати інформацію до міжнародного кримінального суду

Передати інформацію до міжнародного кримінального суду можна через:

- Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду у Гаазі: [email protected] (писати можна будь-якою мовою);

- Офіс Генерального прокурора України: https://warcrimes.gov.ua (сайт для централізованого збору інформації про воєнні злочини), де можна завантажити фото та відеоматеріали, які в подальшому будуть використані для відновлення правосуддя в Україні та міжнародних органах;

- Телеграм-боти: Cлужби безпеки України: @stop_russian_war_bot; Кіберполіції України: @ukraine_avanger_bot.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

 

Життя після переміщення викликає багато запитань: де шукати роботу, як знайти школу для дитини?

Програма Єднання заради дії спільно з Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Stabilization Support Services підготували корисну інфографіку

Освіта

Дитина може продовжувати навчання у старій школі на дистанційній основі. Якщо ж така можливість відсутня, можна продовжити навчання у будь-якому іншому закладі на території України.

Робота

Ви можете звернутися до центру зайнятості за новим місцем перебування. За бажання, вас можуть направити на курси перекваліфікації.

Якщо маєте правове питання, звертайтеся до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103

За цим номером:

Надаються консультації та роз’яснення з правових питань

Можна отримати інформацію щодо розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги.

Корисні ресурси для пошуку роботи або школи:

Відповіді на 30 головних запитань про освіту під час війни на сайті освітнього омбудсмена України, https://cutt.ly/ZKnP9x8.

Інтерактивна мапа з переліком центрів зайнятості, https://cutt.ly/PKnAuW.

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

стаття 40 КК України: не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Є два види фізичного примусу:

такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);

спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).

У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Наприклад:

погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;

застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;

знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;

погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.

Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.

При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності

У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

Через війну ви покинули свій дім? Постраждали від дій агресора?

 

Увага, шахраїУвага, кібератака!


Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, яка діє при Держспецзв'язку, повідомляє про розповсюдження небезпечних електронних листів із темою «Безоплатна первинна правова допомога». Листи надходять з електронної адреси в домені gov.ua (ймовірно, скомпрометованої) та мають вкладення «Алгоритм дій членів сім'ї безвісти відсутнього військовослужбовця LegalAid.rar», захищене паролем.
 Надісланий RAR-архів містить документ «Алгоритм_LegalAid.xlsm», відкриття якого в остаточному підсумку призведе до завантаження та запуску шкідливої програми DarkCrystal RAT.

Зважаючи на email-адреси отримувачів електронних листів, фахівці припускають, що атака спрямована на операторів та провайдерів телекомунікацій України.

 Активність відстежується за ідентифікатором UAC-0113. Ці ж зловмисники у червні вже здійснювали кібератаку на медійні організації України.

Детальнішеhttps://cert.gov.ua/article/405538

Система безоплатної правової допомоги не має стосунку до цих листів та закликає усіх бути обережними.

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»

 

Міністерство охорони здоров’я запустило реєстр дітей, які зазнали травмувань внаслідок війни, для забезпечення отримання своєчасної необхідної медичної допомоги.

 Також у реєстрі узагальнюється відповідна інформація про постраждалих дітей. Зібрана інформація буде передаватись до Офісу Президента України та спеціального фонду, які надаватимуть фінансову допомогу законним представникам дитини для її лікування або реабілітації.

Знаєте родину, в якій діти зазнали фізичних та/чи психологічних травмувань внаслідок військових дій?

Ви знаєте дітей, які внаслідок збройної агресії рф не можуть отримати необхідну медичну допомогу?

Заповніть заявку та внесіть необхідну інформацію про дитину (дітей), її стан, контакти родини (чи опікунів).

Зробити це можна тут: https://bit.ly/38UvQvL

За інформацією сектору «Хорошівське бюро БПД»