Українська державність та Українська Церква
«Сумно стає на душі, як подумаєш про будущі часи України під московськими пазурями; сумно стає не тільки в політичних відносинах, але навіть у національних та літературних. Великоруська нація молода, з диким консервативним характером, з китайською фанаберією; вона все тягне назад, а не вперед – і в свойомустарообрядстві, і в візантійсько-московському православії, і в централізмі, вже невідомому в Європі, і в нелюбові до Європи, і в своїй зажерливості. Якесь справді самодурство сидить в цій нації, і воно викидає на нашу шию самодурів-політиків, і буде викидати хто його зна й доки». І. Нечуй-Левицький, 1878 р.
Інтервенція Росії та війна стала черговим випробуванням для сучасної незалежної України. Війна відбувається не тільки зброєю, а й словом, яке впливає на настрої і позицію людей. Кремль не тільки задіяв численні війська, а й пропагандистів всіх рангів і навіть Російську Православну церкву, яка ще з часів Сталіна є невід’ємною складовою частиною та опорою Російської держави. Перед вторгненням Путін озвучив цілі війни, які зводилися до знищення української незалежної держави та знищенняукраїнського народу, його мови та культури. Такі ідеї з благословення Путіна повторювали пропагандисти всіх рівнів, а також РПЦ і її структура в Україні – Українська Православна церква Московського патріархату. Подібні явища в історії України траплялись і раніше, особливо в ті часи, коли Україна не мала своєї державності і була під владою Російської імперії, тому що РПЦ завжди обслуговувала інтереси імперіїта утримання підкорених народів під владою царя. Були й періоди, коли існувала власна українська державність, і своя православна Церква слугувала її опорою. Загалом з 988 по 1686 рік українська Церква – Київська митрополія — активно розбудовувала українську державність Русі-України, Литовсько-Руської держави та Гетьманщини. Київська митрополія в цей час знаходилася під омофором церкви-матері – Вселенського Константинопольського патріархату. Цей період відзначився діяльністю українських державників, які у співпраці з Київською митрополією розбудовували, зміцнювали Україну – це Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Костянтин і Василь Острозькі, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко. Ситуація змінилася у 1686 році, коли шляхом підкупу Московський патріархат домігся від Константинополя підпорядкування Київської митрополії, а згодом була ліквідована й українська козацька держава Гетьманщина. Інша ситуація була на Західній Україні де УГКЦ стала лідером українського національного відродження і була невід’ємною частиною свідомого українства. У 1917 році в Наддніпрянській Україні відбулась революція, що призвела до появи незалежної української держави УНР. Це вплинуло на патріотично налаштованих православних священників, які створили Українську автокефальну (незалежну) церкву, а першим митрополитом став визначний діяч Василь Липківський. УАПЦ більшовики згодом знищать, а лідерів Церкви репресують. В 1943 році більшовики змінюють ставлення до релігії, і Сталін відновлює РПЦ, як була під повним контролем НКВС. Під таким контролем спецслужб РПЦ і її дочірні структури перебувають і до сьогодні. З відновленням незалежності України єдності у православ’ї не відбулося. Паралельно існували УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП. Процес єднання гальмувався Кремлем, який підігрівав, розхитував ситуацію зсередини і використовував релігійне протистояння для гібридної війни проти України. Ситуація змінилася 11жовтня 2018 рокузавдяки активності українців, коли Вселенський патріарх Варфоломій І скасував свій акт від 1686 року і підпорядкувавусю Православну церкву в Україні собі, як було у 988 році, від початку існування нашої Церкви. 15 грудня 2018 року проведено об’єднавчий Собор православних церков в результаті якого постала Православна Церква України, якій 6 грудня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій І вручає грамоту про автокефалію –Томос.ПЦУ є незалежною Церквоюв усіх своїх внутрішніх справах, які вирішує самостійно, і лише формально підпорядковується Вселенському патріархату. Почався процес приєднання православних парафій до ПЦУ, який триває і до сьогодні.Отже, як ми бачимо, Українська держава завжди існувала зі своєю Православною Церквою. І навпаки у бездержавний період, коли країна була окупована Московією (Російською імперією, СРСР), Українська Православна Церква повністю контролювалась Московією. За свою історію Московія пропагувала, утверджувала не тільки словом, а й зброєю, свої імперські наративи: «адін народ», «українцевнєт, как і іх язика і культури»… Вершиною цього стала промова Путіна перед вторгненням в Україну 24 лютого 2022 року. Саме ця промова буде черговим доказом проти Росії та її очільників на суді у Гаазі. Саме такі наративи і поширює РПЦ та її структура в Україні. Для вірян, священників УПЦ МП відкритий шлях до єднання з ПЦУ, до єднання зі всім українським народом і його армією, яка боронить цілісність і незалежність України від Московського ярма.«Tertiumnondatur», як би мовили стародавні римляни.
Краєзнавець Ігор Цвіра
