Опитування населення громади
В рамках «Фонду малих проєктів – Україна 2021 UA01»
Опитування населення громади
В рамках проєкту «Кімната відпочинку» (впровадження соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх заміняють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю) спеціалісти управління соціального захисту населення Хорошівської селищної ради провели серед населення опитування з метою вивчення ставлення до людей та дітей з інвалідністю.
В опитуванні взяли участь 100 респондентів - 6 осіб не вказали свій вік, до 18 р.- 7, до 35р. - 30, до 50р.- 36, до 65р.- 21 з смт. Хорошів та старостинських округів.
Зазвичай, осіб з інвалідністю, в т.ч. дітей, переважна більшість опитуваних називають інвалідами чи хворими, хоча дехто називає і людьми з обмеженими фізичними можливостями.
67% опитаних мають серед своїх знайомих, родичів, друзів людей з інвалідністю. 50 респондентів зазначили, що люди з інвалідністю викликають у них жалість. Саме так вважають 33 відсотки 50 - річних мешканців громади, у тих, кому до 35 років така думка – 86% , у тих, кому до 65 років ця думка становить 42% , стільки ж у 18 - річних .
По 10 – бальній шкалі респонденти визначали найважливіші та менш важливі ознаки для себе з десяти представлених в анкеті ознак людини з інвалідністю та 68 опитаних вказали, що ці хворі люди сильні духом, бо живуть з цим. Разом з тим, найменш важливі ознаки для опитуваних – це те, що особи з інвалідністю такі ж, як і будь хто з мешканців громади, що вони самотні чи нещасні.
Думку, що люди з інвалідністю сильні духом підтвердили 55% учасників опитування, вказавши, що їм відомі такі хворі, які попри свої вади досягли значних успіхів у своєму житті (художники, музиканти, поети, спортсмени, педагоги).
Що стосується відношення до дітей з інвалідністю, то варто зазначити, що окрім жалю до них, респонденти виявляють і співчуття, бажання допомогти та вболівають за їх одужання. Проте 56% - жодного разу нічим не допомогли таким діткам, а 44% опитаних допомагали коштами на лікування, надавали побутові послуги, дарували іграшки чи солодощі. Водночас, до гармонійних стосунків з дітьми з інвалідністю готові 5 чол. – 18річних, 4 – тих, хто не вказав свій вік, 16 – кому до 35 років, 31 – 50 – річний респондент та 15 – кому до 65 років.
Яке ж місце у суспільстві мають займати діти з інвалідністю? На думку 95 відсотків респондентів – рівноправне з усіма іншими дітьми і ставлення до них має бути особливе – так вважають 100% опитаних. Однак, лише 30% учасників опитування готові допомагати батькам у догляді та вихованні дітей з інвалідністю: найбільше бажаючих - кому в до 35 років, найменше – до 65 років.
То хто ж, окрім самих батьків, повинен допомагати у догляді та вихованні дітей з інвалідністю? На це запитання за п’ятибальним оцінюванням важливості 45% респондентів поставили оцінку «5» і «4» соціальним працівникам, лікарям, психологам, працівникам інтернатних закладів, родичам та найманим помічникам, 11% опитаних оцінили важливість допомоги перелічених спеціалістів оцінкою «1» та «2».
Отож, аналізуючи результати проведеного опитування, слід звернути увагу на загальне розуміння мешканцями громади проблем людей з інвалідністю, у т.ч. дітей. Чи готовий кожен з нас до толерантного співіснування з людьми з інвалідністю, визнати їх звичайними громадянами, такими як ми, такими, що хочуть вчитися у звичайних навчальних закладах громади, самостійно відвідувати магазини, перукарні чи Храми, мати можливість розвивати творчі здібності у музичній школі чи тренуватися на стадіоні?
Ось тому наш проєкт важливий та сприятиме задоволенню потреб у соціальних послугах дітей з інвалідністю та їх батьків. Ми спробуємо допомогти подолати дефіцит спілкування між батьками дітей з інвалідністю, власні страхи дітей, ізольованість від суспільства, допоможемо навчитись взаємодіяти з однолітками та створюватимемо сприятливі умови для активного суспільного життя та відпочинку батьків та дітей Хорошівської громади.
Щиро віримо в те, що спільно нам все вдасться.
Олена Якубенко,
соціальний працівник
