Безоплатна правова допомога
|
вул. Січових Стрільців, 73, м. Київ, 04053, Україна
Тел.: (044) 486-71-06 E-mail: press@legalaid.gov.ua
www.legalaid.gov.ua
|
|
Координаційний центр з надання правовоїдопомоги |
03.07.2020 Прес-реліз
799 адвокатів долучилися до співпраці із системою БПД
Підбито підсумки ХІІ конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, у м. Київ та 23 областях.За результатами конкурсу 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На сьогодні у Реєстрізагалом 7 553 адвокати.
Конкурс проходив відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» з 20 січня по 23 червня 2020 року.
Це вже12-ий конкурс, проведений у межах залучення адвокатів до надання БВПД, починаючи із 2012 року.
Нагадаємо, Порядок і умови проведення конкурсу адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги,визначені постановою Уряду. Відповідно до Порядку конкурс проходив у два етапи, а обов’язковою умовою участі адвокатів у конкурсі стало проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».
Для участі у конкурсі зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Дистанційний курс успішно пройшли 916 адвокатів, оцінка за результатами його проходження формується автоматично.
Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу.
Наразі цей конкурс мав свої особливості, зумовлені встановленням карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. На початку березня конкурс був призупинений наказом Міністерства юстиції від 17.03.2020 № 661/7і відновлений у червні наказом Міністерства юстиції від 01.06.2020 № 1818/5.
Другий етап конкурсу проходив з 9 по 12 червня із дотриманням карантинних обмежень. Він передбачав індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Ключовим при оцінюванні готовності адвокатів до надання безоплатної правової допомоги стала їх мотивація, а також емоційна врівноваженість, комунікабельність та вміння представити приклади надання правової допомоги.
За підсумками проходження дистанційного курсу, індивідуальних співбесід із конкурсними комісіями в регіонах та з урахуванням наданих оригіналів документів 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Переглянути статистику щодо динаміки та результатів конкурсу у регіональному розрізі
Довідково. Безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.
Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.
Викривачі корупції – нова категорія осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу
З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції»від 17 жовтня 2019 року № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року.
Роз’ясненняз цього питання надала фахівець Коростенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Оксана Сергієнко.
Законом внесені зміни до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Тобто, викривачі корупції отримали право на захист, здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру.
Довідково. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року № 198-IX визначено правовий статус викривачів корупції, їхні права та гарантії захисту; забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію; унормування порядку розкриття викривачем корупції інформації; звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; забезпечення державного захисту викривачів корупції, зокрема захисту їхніх трудових прав.
За юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги.Адреси та телефони центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги можна дізнатись, зателефонувавши на Всеукраїнську гарячу лінію правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).
Оксана Сергієнко - інтегратор Коростенського МЦ з надання БВПД
Право обирати на місцевих виборах: як змінити виборчу адресу?
Роз’ясненняз цього питання надала фахівець Коростенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Оксана Сергієнко.
Виборці, які не мають зареєстрованого місця проживання, а також ті, хто проживає не за офіційним місцем реєстрації, зможуть змінити виборчу адресу, на місце фактичного проживання. Отже громадяни, які фактично проживають не за місцем реєстрації цього року зможуть обрати місцеву владу у тих громадах де вони мешкають.
Постанову «Про Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання» набрала чинності з 1 липня 2020 р.
Куди звертатись?
Подати заяву про зміну виборчої адреси потрібно до органу ведення Державного реєстру виборців і додати копію документа, що обґрунтовує визначення виборчої адреси виборця. Це можна зробити двома способами. Перший - особисто прийти до відділу ведення Державного реєстру виборців з заявою у паперовій формі. Але варто пам’ятати, до закінчення карантину потрібно уточнити чи здійснюється відділом ведення особистий прийом громадян. Адреси та контактні телефони ви можете знайти на сайті drv.gov.ua.
Другий варіант – подати заяву в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису через електронний сервіс, розміщений на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
Які документи потрібно?
До заяви потрібно додати:
а) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, – паспорта громадянина України у вигляді книжечки або ID картки, або тимчасового посвідчення громадянина України (для тих, хто нещодавно набув громадянство України);
б) копію документа, що обґрунтовує визначення виборчої адреси.
Документами, що обґрунтовують визначення виборчої адреси, можуть бути:
- Договір оренди житла;
- Документ, що засвідчує здійснення підприємницької діяльністі;
- Документ, що підтверджує право власності на житло;
- Довідка про взяття на облік ВПО;
- Документ, що засвідчує догляд за особою;
- Документ, що засвідчує шлюб або родинні відносини;
- Документ, що підтверджує право користуватися житлом.
Коли можна змінити виборчу адресу?
З 1 липня 2020 по 9 вересня (тобто не пізніше, ніж на 5-й день з початку виборчого процесу).
Оксана Сергієнко - інтегратор Коростенського МЦ з надання БВПД
Не виплатили заробітну плату при звільненні: як стягнути?
Роз’яснення з цього питання надала фахівець Коростенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Оксана Сергієнко.
Для захисту своїх прав можна звернутись до суду:
- в порядку наказного провадження ( у випадку коли вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
- позовного провадження ( у випадку наявного спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
В порядку наказного провадження заявляється вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Для цього потрібно подати заяву про видачу судового наказу до суду першої інстанції за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації заявника.
В порядку позовного провадження у разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцезнаходженням роботодавця чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
При зверненні до суду в порядку наказного чи позовного провадження з вимогою про стягнення заробітної плати судовий збір не сплачується.
До позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем.
Також Сергію було роз'яснено, що він має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку (стаття 117 КЗпП України).
За юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги.Адреси та телефони центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги можна дізнатись, зателефонувавши на Всеукраїнську гарячу лінію правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).
Оксана Сергієнко - інтегратор Коростенського МЦ з надання БВПД
