Як перетворити сміття в корисні речовини.
Прийшла довгожданна весна і з під розталого снігу вигулькнули неприбрані з осені органічні рештки минулого року – опале листя, суха трава, стебла культурних рослин, тирса від порізаних дров.
Наші заповзяті господарі, після зимового відпочинку, намагаються швидко ліквідувати ці рештки кожен своїм методом. Більшість громадян, як правило, спалюють зібрані до куп залишки. Інша частина наших співгромадян вивозить органічні відходи до ближніх кущів за населеним пунктом або навіть сусіду під огорожу.
Звичайно є господарі, що вивозять це сміття до контейнерів, встановлених біля багатоповерхових будинків, при цьому не сплачуючи комунальному підприємству за його вивезення на сміттєзвалище. Як і є випадки коли укладаються договори на вивезення сміття з встановленням контейнерів біля приватних будинків. Та мало хто з наших громадян задумується над тим, що сміттєзвалище вже давно переповнене і не може приймати таких об’ємів які довозять до нього щодня. На прикладі львівського сміттєзвалища ми бачимо до чого це приводить.
Будівництво нового полігону для прийняття побутових відходів дуже дороге задоволення починаючи з підбору земельної ділянки. Той же досвід Львова показав як тяжко дається спілкування з жителями сіл де хотіли б побудувати такий полігон. А ще є вимоги природоохоронного законодавства при виборі земельної ділянки під полігон. Не дешева і проектна документація а ще безмежна кількість погоджень з відповідними службами.
То який же вихід на короткострокову перспективу? Поділ побутових відходів за фракціями на папір, пластик, скло, метал, дерево та органічні відходи. З твердими відходами селищній раді вдалося зробити добрий заділ – встановивши окремі контейнери. Приємно здивували громадяни селища Хорошів, які відгукнулись з розумінням на дану новацію та показали високу свідомість з даного питання. Нові решітчасті контейнери активно поповнюються пластиком, склом і пластмасою.
Складніше з органічними відходами на майданчиках з контейнерами, які починаючи з весни хаотично закидаються цими відходами. І тут є вихід для жителів приватних будинків. Обрізані гілки плодових дерев можливо використовувати з користю для себе, товстіші можна використовувати як дрова особливо для популярних нині шашликів (м'ясо буде з приємним присмаком), а тонкі гілочки спалювати на городі отримавши попіл як добриво. Зараз селищною радою вивчається питання переробки гілок на тирсу з метою виготовлення паливних брикетів.
Щодо м’яких органічних відходів то в європейських країнах та і частково у нас жителями використовуються компостні ями для їх перероблення в добриво. Хто займається вирощуванням сільськогосподарських рослин знає як тяжко дістати органічні добрива враховуючи втч. їх вартість. Але мало хто задумувався що перегній це корми рослинного походження що залишились після перетравлювання тваринами. Отже вдома можливо за допомогою компостних ям заготовляти перегній для своїх грядок. Для цього пригодяться: солома і посічені стебла кукурудзи та соняшника , трава та бур’яни в яких не визріло насіння, рештки від овочів, картоплі і фруктів(окрім тих на яких ярко видно захворювання), опале листя та тирса та інші залишки. Можна виливати залишки компоту, кави, чаю інших залишків не жирної їжі. Також можна викидати туди папір та подрібнений картон, натуральну тканину, попіл, яєчну шкарлупу. Чим більше різноманіття органічних відходів буде використано, тим кращий за якістю утвориться компост. Компост вважається готовим до використання, коли він набуває однорідної структури, розсипчастий, темного кольору, має землистий запах. Як же приготувати компостну яму?
Основні правила, якими треба керуватися в процесі обладнання ями для компосту:
- Розмір ями вибирається з урахуванням кількості сміття, який накопичиться за два роки, кількості сміття, що буде за цей же час перегниватимуть.
- Якщо виготовляється закрита компостна яма, запах з неї не повинен проникати назовні;
- Процес вилучення гумусу не повинен бути складним. Це правило в першу чергу стосується літніх людей;
- Сконструйовану яму можна зробити як відкритою, так і закритою. У першому випадку компост намокатиме при « проходженн » дощів;
- Конструкцію можна оснастити знімними кришками для вільного доступу повітря;
- Зовнішній вигляд компостарія не повинен псувати зовнішній вигляд ділянки;
- Яма повинна бути повністю ізольована від бур'янів;
- До компосту повинні у вільному доступі проникати дощові черв'яки. Вони прискорюють процес перегною.
Де краще розмістити яму? Ідеальним місцем для дозрівання компосту є те, в яке немає доступу вітру і прямих сонячних променів. Треба вибирати майданчик, на якій довго не застоюється вода, але тільки не біля колодязя. Для зберігання відходів або риють яму або траншею, або ж споруджують контейнер. У траншеї компост дозріває швидше, рідко пересихає і якісніше зволожується. Якщо присадибна ділянка велика, можна зробити споруду з трьома секціями, де буде зберігатися напівдозрілий, зрілий і свіжий компост.
Конструкція ями для компосту. Ями для перегною можуть бути двох типів: відкритого та закритого. Їх конструкція залежить від мети будівництва. Конструкція відкритого типу. Спочатку риється яма глибиною близько п'ятдесяти сантиметрів і шириною від 50 -ти до 60 -ти сантиметрів. Днище канави встеляється сухим листям, бур'янами, травою та іншими рослинами, ростуть на ділянці.
Компостна яма закритого типу. Закрита компостна яма є найбільш складною конструкцією. Вона повинна складатися з двох відсіків, в одному з яких буде знаходитися старий компост, в іншому - новий. Закриті поглиблення обладнуються кришкою, яка забирається в момент додавання відходів або вилучення гумусу.
Я особисто використовую яму відкритого типу за допомогою якої виробляю перегній вже 30 років. То ж запрошую інших громадян приєднуватись до цієї екологічної і корисної справи.
Секретар Хорошівської селищної ради Віктор Грозовський
