Проект Стратегічного плану розвитку Хорошівської громади
ВСТУП
В зв’язку з проведенням децентралізації влади в Україні Хорошівська селищна рада була реорганізована, в результаті чого, згідно рішення сесії від 03.08.16 р. №161 була сформована Хорошівська територіальна громада з центром в смт. Хорошів, до якої приєдналися 11 територіальних громад Хорошівського району. На даний час влада на місцевому рівні має складні проблеми, а саме: надзвичайні економічні складнощі, не в повній мірі розвинута інфраструктура; відсутність почуття безпеки у людей та регіональна нерівність; зростаюча бідність, безробіття, втрата самоповаги та соціальне виключення; брак водних ресурсів та їх забруднення, деградація ґрунтів, забруднення повітря, незадовільні засоби утилізації твердих, небезпечних та токсичних відходів, обмежений доступ до безпечних джерел енергії тощо. Більшість із наведених проблем і викликів тісно пов’язані між собою, що посилює необхідність застосування стратегічного підходу до місцевого розвитку. Громада формує своє майбутнє й визначає етапи та способи його досягнення в умовах змінного середовища, що базується на аналізі зовнішнього оточення території та її внутрішнього потенціалу і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізацію яких концентруються зусилля, ресурси основних субєктів місцевого розвитку.
Стратегічне планування наголошує саме на розробці стратегічного плану. Працюючи над стратегічним планом розвитку ОТГ, слід відмітити, що цей документ готується на середньострокову перспективу, поскільки за короткий період від часу створення об’єднаної громади неможливо проаналізувати результати її діяльності за попередні роки, як цілісної соціально-економічної системи. Надалі розроблятиметься стратегічнй план на довгостроковий період, він буде базуватись на конкурентних перевагах Хорошівської ОТГ; відповідати Стратегії регіонального розвитку (СРР) громади, області та держави; будуть реальними; розрахованими на реальні фінанси, які можна залучити.
Стратегічне планування свого розвитку об’єднана громада здійснюватиме на основі таких прогнозованих фінансових ресурсах:
- використання власних доходів бюджету;
- використання коштів ДФРР на проекти розвитку;
- використання коштів державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ; - - залучення коштів міжнародної технічної допомоги (МТД).
Стратегічний план сталого розвитку Хорошівської громади до 2020 року розроблено відповідно до прийнятої Методології стратегічного планування розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні, Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», Закону України «Про засади державної регіональної політики», з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року та спираючись на інші законодавчі та нормативні акти України. При розробці Стратегічного плану було враховано також політичні рішення Уряду щодо реформування регіонального розвитку.
Необхідність підготовки та затвердження Стратегічного плану викликана зміною соціально-економічної ситуації, як в Україні, так і в області, внесенням змін до бюджетного та податкового законодавства, якими визначаються нові підходи до фінансування проектів та програм регіонального розвитку.
Головною метою розроблення Стратегічного плану до 2020 року є формування нового бачення сталого розвитку громади в умовах децентралізації та процесів добровільного об’єднання громад, реалізація завдань кардинального покращення рівня життя мешканців Хорошівської громади шляхом комплексної зміни системи управління громадою, підвищення конкурентоспроможності місцевої економіки, інвестиційної привабливості, покращення рівня життя у населених пунктах через ефективне використання ресурсів та реалізацію узгоджених інтересів влади, громади та бізнесу.
З метою обговорення і затвердження ключових рішень, пов’язаних з розробкою і реалізацією стратегії місцевого розвитку, 28 липня 2017 року створена робоча група, яка є найвищим органом стратегічного планування, координатором усієї діяльності в рамках даного процесу.
Процес стратегічного планування відбувається у режимі максимальної відкритості, а його зміст та результати стають доступними широкій громадськості населених пунктів.
Основними, принциповими розділами документу Стратегічного плану є обґрунтування Стратегічного бачення розвитку Хорошівської громади, місії та цінності сталого розвитку населених пунктів, SWOT-аналіз, який дозволяє визначити сильні та слабкі сторони кожної території, а також сформулювати конкретні завдання та дії, які потрібно вжити для реалізації потенціалу розвитку, визначення стратегічних пріоритетів, стратегічних та оперативних цілей сталого розвитку, узгодження Стратегічного плану з регіональними стратегіями, впровадження та система моніторингу.
Таким чином, виконавчий комітет селищної ради має можливість приймати самостійні рішення щодо перспективних напрямів розвитку громади, проводити більш незалежну від держави власну економічну політику. Водночас більша самостійність у проведенні такої політики вимагає від нього максимального покладання на власні сили, можливості і ресурси, застосування нових методів у прийнятті управлінських рішень. При цьому слід враховувати витрати та вигоди, які можуть дати прийняті рішення, аналізувати та оцінювати їх з урахуванням майбутніх наслідків для розвитку територіальної громади, тобто стратегічно мислити та планувати свою діяльність.
1. МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ХОРОШІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ДО 2020 РОКУ.
Стратегічне планування – системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в громаді, а також створення спільного бачення економічного майбутнього розвитку громади, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань та проектів, здійснення яких вирішить ці проблеми.
Стратегічне планування є також потужним інструментом об’єднання лідерів бізнесу та місцевої влади для створення публічно-приватних партнерств, що має позитивний вплив на місцевий діловий клімат та конкурентне становище громади, а також на вирішення інших питань, пов’язаних з рівнем життя всіх громадян.
В основу методології, яку використано при розробці Стратегічного плану сталого розвитку населених пунктів Хорошівської громади, покладено узгоджені принципи та підходи загальновизначеної методології стратегічного планування, сформульовані у методичних рекомендаціях щодо розробки стратегічних планів економічного розвитку територіальних громад.
Підготовка стратегічного плану відбувалася у відповідності до методології, запропонованої Програмою Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» (ППРРУ).
Розробка стратегічного плану громади базується на основних принципах:
орієнтація на потреби й інтереси людей – ефективна стратегія вимагає підходу, що ставить людей у центр уваги і забезпечує довготермінове покращення становища найбільш уразливих груп населення;
консенсус щодо довготермінової мети (бачення) розвитку території – для успіху стратегічного планування необхідна згода всіх зацікавлених сторін щодо бачення та чітких термінів виконання поставлених завдань;
усебічність та цілісність –стратегія розвитку громади має бути розроблена таким чином, щоб, поєднувати економічні, соціальні та екологічні завдання;
спрямованість на чіткі бюджетні пріорітети – стратегія має бути повністю інтегрована до бюджетного процесу, що забезпечить відповідність запланованих заходів, спрямованих на досягнення цілей, наявним фінансовим ресурсам та не дозволить їм перетворитися на «пусті побажання». Обмежений потенціал та часові рамки також позначатимуться на ступені досяжності очікуваних результатів;
проведення комплексного аналізу стану розвитку громади – пріоритети повинні визначатися на основі всебічного аналізу існуючої ситуації, прогнозованих тенденцій і ризиків, а також на вивченні взаємозалежності між місцевими та національними проблемами;
обов’язковість моніторингу та оцінювання – невідємною частиною стратегії мають бути моніторинг та оцінювання, для проведення оцінки ефективності програм і корегування плану дій у рамках реалізації стратегії;
активна й ефективна участь –широке залучення громадкості допомогає віднайти нові ідеї та джерела інформації. Процес планування має бути багатостороннім, заснованим на співпраці виконавчого комітету селищної ради, приватного сектору та населення;
Процес стратегічного планування розвитку громади можна представити як ряд кількох послідовних етапів:
1) організація роботи;
2) проведення стратегічного аналізу;
3) прогнози, моделювання сценаріїв і здійснення стратегічного вибору;
4) розробка плану дій (цілі,завдання);
5) громадське обговорення та ухвалення Стратегії;
6) моніторинг і впровадженнястратегічного плану.
Етап організаційного забезпечення у процесі стратегічного планування є дуже важливим, поскільки від нього залежить адекватність і якість самого процесу. На цьому етапі формується центральний орган стратегічного планування – Робоча група, якій громада делегує право і наділяє відповідальністю за формулювання і прийняття стратегічних рішень щодо її майбутнього. Робоча група є легітимним робочим органом, діяльність якого поширюється на весь період планування.
На етапі стратегічного аналізу було сформовано профіль населених пунктів, який містить дослідження зовнішнього оточення громади з метою виявлення потенційних можливостей для сталого розвитку, а також аналіз основних соціально-економічних та демографічних тенденцій, що дає підставу для прогнозування розвитку цих тенденцій на період планування, а відтак – формулювання базового сценарію розвитку громади.
Другим важливим документом етапу стратегічного аналізу стало дослідження думки підприємців та жителів громади з метою оцінки клімату громади, що є одним із об’єктів Стратегічного плану. Дослідження проводилися методом анкетування за відповідною методологією, а результати обговорено з Робочою групою. Результати цього дослідження стали важливою складовою аналітичної частини Стратегії та мали вплив на формування прогнозів.
Отже, найважливішим кроком на етапі стратегічного аналізу стало моделювання соціально-економічного ландшафту громади та формування базового сценарію на підставі екстраполяції в межах припущень, допущень та обмежень.
Для цього учасники проекту виконали оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів впливу за методом аналізу SWOT, тобто перевірку того, як:
1) сильні сторони підсилюють використання можливостей;
2) як сильні сторони блокують загрози;
3) як слабкі сторони блокують використання можливостей;
4) як слабкі сторони підсилюють загрози.
Результатом цієї роботи стало виявлення ключових можливостей, які можна використати для планування сталого розвитку.
Основним методом у процесі формулювання загальної мети і цілей Стратегії є метод ітерації, тобто поступового, покрокового наближення.
Таким чином, базовий, інерційний сценарій став підставою формування раціонального сценарію розвитку з умовою включення нових факторів впливу на траєкторію розвитку, сформовану існуючим соціально – економічним ландшафтом. Ці фактори впливу – перше наближення до системи цілей та завдань Стратегії, а кінцева мета сценарію – це стратегічне бачення громади на стратегічну перспективу.
Наступним кроком у методології стратегічного планування стало формулювання бачення, автором якого виступила Робоча група, а методологічною базою – раціональний сценарій розвитку. Бачення містить обриси стратегічних пріоритетних сфер та слугує базовою формулою для сталого розвитку.
Завершальним кроком етапу стратегічного аналізу та водночас першим й стратегічно найважливішим кроком етапу планування стало здійснення стратегічного вибору. Аналіз виявлених ключових факторів впливу на траєкторію розвитку дав можливість виявлення стратегічних напрямків економічного розвитку, тобто здійснення стратегічного вибору та декларування цих стратегічних пріоритетних напрямків розвитку.
Стратегічний вибір є найважливішою складовою процесу стратегічного планування, від якого власне починається розробка Стратегічного плану. Початком цієї праці є формулювання стратегічних проблем за кожним стратегічним напрямом. На основі стратегічних проблем будувалася система цілей плану – від стратегічних цілей до операційних цілей і завдань, які в процесі впровадження Стратегії втілюються в проекти за принципами та правилами проектного менеджменту.
Завершальним етапом процесу стратегічного планування є створення системи її впровадження, моніторингу, оцінювання та оновлення.
Методологія підготовки та впровадження Стратегічного плану ґрунтується на твердженні, що його впровадження відбудеться лише за умови об’єднання зусиль виконавців плану та всіх зацікавлених сторін. Результатами цієї роботи будуть досягнуті визначені цілі, реалізовані спільні проекти, які в цілому забезпечуватимуть сталий розвиток громади.
Документ має модульний характер – окремі його напрямки є самодостатніми автономно сформованими в розрахунку на подальше впровадження через реалізацію проектів, кожен із яких є окремим елементом впровадження стратегії, але впливатиме на загальний результат.
При необхідності документ може бути доповнений іншими напрямками розвитку, які у подальшому громада визначить, як ключові.
Методологія розглядає сталий розвиток і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку.
Залучення широкого кола громадян до створення стратегічного плану розвитку ОТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадкістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план, незалежно від особистих якостей керівників, або політичної ситуації, спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Рішенням № 8 першої сесії восьмого скликання від 27.12.2016 року була створена Хорошівська територіальна громада з центром в смт. Хорошів, до якої приєдналися 11 територіальних громад Хорошівського району : Грушківська, Березівська, Зубринська, Рижанська, Дворищенська, Дашинська, Поромівська, Сколобівська, Суховільська, Краївщинська, Давидівська, в склад яких входять 42 населених пункти – села: Рудня-Шляхова, Зелений Гай, Грушки, Грабняк, Березівка, Торчин, Поліська Гута, Сколобів, Поромівка, Калинівка, Красногірка, Дашинка, Курганці, Писарівна, Теренці, Суховоля, Крук, Мар'янівка, Краївщина, Омелівка, Іванівна, Шадура, Яблунівка, Рижани, Невирівка, Волянщина, Данилівна, Грабівка, Жовтнівка, Знам’янка, Кропивенка, Зубринка, Ставки, Човнова, Вишняківка, Михайлівна, Ліски, Дворище, Солодирі, Заздрівка, з загальною кількістю 7015 дворів та 16895 чоловік населення.
2.1. Орган влади
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», через селищну раду та її виконавчий комітет. Органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади є Хорошівська селищна рада, до складу якої обрано 26 депутатів.
2.2. Площа та межі громади
Хорошівська територіальна громада розташована на території Хорошівського району. Площа району – 869,88 кв.км., що складає близько 3% території Житомирщини, площа селищної ради - 47215,7 га (472,157 кв.км.), що складає 54,3% території району. Площа земель сільськогосподарського призначення становить 32254,8 га, площа земель запасу – 10421 га, площа земель резервного фонду – 1676,7 га.
Територія селищної ради займає центральну частину Житомирської області. На півночі населені пункти громади межують з Радицькою сільською радою Хорошівського району, з північного заходу – з сільськими радами Ємільчинського району; з північного сходу – з Новоборівською селищною радою Хорошівського району; зі сходу – з Топорищенською сільською радоюХорошівського району; з південного сходу – з сільськими радами Черняхівського району; з південного заходу – з сільськими радами Пулинського району; з півдня – з сільськими радами Пулинського району. Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру м. Житомир – 55 км, до столиці України м. Київ -180 км.
2.3. Рельєф
Характерною особливістю рельєфу є неглибокі залягання кристалічних порід, вихід їх у багатьох місцях на денну поверхню.
Населені пункти громади охоплюють територію півдня Поліської низовини. Для них характерна поверхня слабо хвилястої рівнини, подекуди з виходами кристалічних порід, моренними горбами та дюнами. У рельєфі селищної ради простежуються дві відмінні частини: східна – моренна та західна – безморенна. Умовна межа проходить на схід від сіл Краївщина – Писарівка – Березівка Коритище.
Найвищою точкою в громаді є підняття поблизу с.Ставки з відміткою 252 м. Це третя за абсолютною висотою відмітка в Житомирській області. На південному сході, північніше с. Гута-Добринь, знаходиться найнижча відмітка висотою близько 180 м. За своєю конфігурацією територія є компактною, дещо витягнута в північно – східному та південно – західному напрямках.
Рельєф населених пунктів громади сприятливий для сільськогосподарського виробництва, прокладання шляхів сполучення, будівництва житла, промислових та інших об’єктів, освоєння родовищ корисних копалин.
2.4. Водні ресурси
Майже навпіл територію ділить річка Ірша – найдовша ліва притока Тетерева (басейн Дніпра). ЇЇ довжина в межах області становить 136 км., в межах району – 45 км. Ірша несе свої води через села Давидівка, Дворище, Волянщина, Рижани, Кропивенка та селище Хорошів. На р.Ірші між селами Давидівка і Дворище споруджено Дворищенське водосховище, довжиною близько 4 км. Площа водного дзеркала 140 гектарів. Водойма зарибнена, навколо неї багата флора. Складовою гідрографічної сітки громади є також річки Іршиця та Суботка з каскадом штучних водоймищ та технічними водоймами.
Болота розташовані на півночі та північному сході території населених пунктів громади. Вони невеликі за площею і знаходяться переважно в заплавах річок та уголовинах між моренними горбами.
2.5. Грунтовий покрив
Головною особливістю грунтового покриву є переважання дерново – підзолистих грунтів. Вони займають 72% площі. Трапляються чорноземи опідзолені, сірі лісові та болотні грунти.
2.6. Кліматичні умови
Клімат на територіях громади характеризується як помірно – континентальний з теплим і вологим літом, з переважно мякою і хмарною зимою. Територіально ми належимо до вологої помірно – теплої Поліської агрокліматичної зони. В цілому кліматичні умови селищної ради сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва і життєдіяльності людей.
2 .7. Рослинний, тваринний світ
Різноманітність рельєфу, кліматичних і грунтових умов зумовили видовий склад флори і фауни. Лісистість території становить 17,2%. Селищна рада розташована в зоні мішаних лісів. В структурі державного лісового фонду переважають хвойні, листяні породи лісу. Вражають своєю величністю та красою дуби на правому березі річки Ірша в Кутузівському парку, що знаходиться в смт. Хорошів. Цим дубам – велетням більше трьохсот років. У флорі населених пунктів представлено цілий ряд рідкісних, реліктових рослин, які занесені до «Червоної книги».
Різноманітність природних умов зумовлює видовий склад тваринного світу.
2.8. Корисні копалини
У надрах територій селищної ради залягають різноманітні корисні копалини, характерні до Українського кристалічного щита. Геологічна будова визначила їх запаси та різноманітність. Тут зосереджені значні поклади коштовного каміння: агат, аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, калцедон, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо. Сьогодні наше унікальне каміння знають в багатьох країнах світу. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти, яке складає важливу частину мінерально-сировинного комплексу будівельної індустрії не лише області, а й держави. Поширені поклади будівельних матеріалів місцевого значення: пісок, глина,суглинки, глей тощо. Знайдено родовища сірководневих, радонових вод. Дані кар’єри привертають інтерес курортологів. Вони є цілющим джерелом для лікування різних захворювань.
Поклади корисних копалин мають не тільки промислове, але і науково – історичне значення і перспективи щодо їх видобутку великі . В свій час виробниче обєднання «Західкварцсамоцвіти», яке знаходилось в смт. Володарськ – Волинський (нині Хорошів), було одним з найпотужніших підприємств геологічної галузі колишнього СРСР.
За незліченні та багатющі родовища корисних копалин наш край назвали «Уралом в мініатюрі».
Наявність та багатство різноманітних родовищ корисних копалин, їх збагачення чи обробка, вигідне геологічне розташування, попит на виготовлену продукцію віднесено до пріоритетних видів економічної діяльності громади.
2.9. Виробничий потенціал
Промисловий комплекс представлений гірничодобувною, каменеобробною галузями, в яких зайняті 33 малих та середніх підприємств та лісопильним виробництвом. Кам’яні вироби цих підприємств (пам’ятники, облицювальні матеріали, колота і пиляна гранітна бруківка, плитка, бордюри та інше) користуються великим попитом в Україні та за її межами, поскільки використання натурального каменю є візитною карткою сучасного архітектурного проекту. Значні запаси глини дають можливість зайнятися виробництвом якісної цегли.
Аграрний сектор економіки селищної ради представляють 28 підприємств різних форм власності, які, здебільшого, спеціалізуються на виробництві рослинницької продукції. На території громади знаходиться 31207,7 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 23091,9 га ріллі (перелоги) та 2624,2 га сінокосів та5137,8 га. пасовищ.
2.10. Невиробнича сфера
Соціальна сфера громади має розгалужену мережу освітніх, медичних, культурних закладів. Тут функціонують 21 загальноосвітня установа ( в т.ч. Хорошівська гімназія, Рижанська гімназія, Хорошівський, Краївщинський, Давидівський НВК) із загальною чисельністю дітей – 2234 чол. та 525 чоловік штатних працівників. Основною проблемою системи освіти громади є низький рівень фінансування навчальних закладів. На сьогодні ми потребуємо реконструкції існуючих закладів освіти.
Система охорони здоров’я налічує 18 медичних установ. Медичне обслуговування населення здійснюють Хорошівська центральна районна лікарня на 140 ліжок, поліклініка, п’ять лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини смт.Хорошів, в селах Грушки, Дворище, Рижани, Ставки та 13 сільських фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів. На території громади функціонує КУ «Хорошівський психоневрологічний інтернат» на 108 місць, підпорядкований Житомирській обласній раді та санітарно – епідеміологічна станція.
До послуг жителів районний Будинок культури в смт. Хорошів, 4 сільських будинки культури, 16 сільських клубів, музична школа, 13 бібліотек. З історією краю можна ознайомитись в музеї історії громади, Рижанському краєзнавчому музеї, музейних кімнатах загальноосвітніх шкіл.
Найліпшою окрасою Хорошева є «Музей коштовного і декоративного каміння», який є перлиною світового рівня по унікальності та пригожості світу мінералів.
Торгівельну мережу громади представляють магазини районного споживчого товариства, а також магазини, кафе суб’єктів підприємницької діяльності.
2.11. Комунальна інфраструктура
Житлово – комунальне підприємство проводить видобуток підземної води та її реалізацію споживачам, надає послуги по водовідведенню та очистці стоків, здійснює утримання житлового фонду прибудинкових територій, ремонт та будівництво доріг, вулиць, утримання кладовищ, парку, зон відпочинку, надає послуги з вивезення побутових відходів.
Подача питної води населенню та підприємствам селища частково здійснюється централізованим комунальним водопроводом.
Виробнича потужність системи водопостачання становить 1,1 тис.куб.м. на добу.
Планова річна подача води в водопровідну систему на 2017 рік – 90,1 тис.куб.м.
Протяжність розподільчих водопровідних мереж – 7,6 км.
Кількість насосних станцій на водопровідних мережах – 1.
Джерелом водопостачання є 4 артезіанські свердловини. На даний час підприємство надає послуги з водопостачання 1477 споживачам, з них 1428 – населення, 49 – різні організації. Житловий фонд селища обладнаний централізованою системою водопостачання на 35,1%.
Протяжність каналізаційних мереж - 7,4 км.
На балансі підприємства є каналізаційні очисні споруди повної біологічної очистки потужністю 700 куб.м./добу. Відведення та очищення побутових стічних вод здійснюється централізованою системою каналізації.
Кількість насосних станцій на каналізаційних мережах -2.
Середній вік мереж 35 років.
Очисні споруди експлуатуються з 1971 року. Очищені стоки скидаються в
р.Ірша.
Тверді побутові відходи вивозяться на районне сміттєзвалище, яке знаходиться за межами селища . На території громади знаходиться 82 контейнери, з них 9 – для роздільного збирання сміття.
2.12. Телекомунікаційні мережі
Центр електрозв’язку № 5 ВАТ „Укртелеком” завершив реконструкцію сільсько-приміського вузла у Хорошеві, де встановлено цифрову станцію „Квант – Е”. Впровадження широкосмугового доступу для передачі даних дало можливість значно збільшити потік інформації, одночасно користуватися телефонним зв’язком та мати доступ до мережі Інтернет, поліпшити якість наданих послуг.
2.13. Енергетика
Хорошівський РЕМ ПрАТ «Житомиробленерго» забезпечує електричною енергією 16089 побутових та 531 юридичних споживачів, які розташовані на території Хорошівського району загальною площею 870 кв.км. Електропостачання здійснюється за допомогою повітряних та кабельних ліній електропередачі 0,4-10 кВ загальною довжиною 1069 км, 267 трансформаторних підстанцій загальною потужністю 48 МВА. Річне надходження електроенергії в район складає 223,7 млн.кВт.-год. В загальному обсязі корисного відпуску електроенергії в район населення споживає 15,9%, промисловість, сільгоспспоживачі, та інші – 84,1%.
2.14. Газова мережа
Постачальником газу для населення є дочірнє підприємство ДП «Пропан» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газосифікації «Житомиргаз» та ТОВ «Вітан». Кількість споживачів 11100 чоловік.
2.15. Дороги
Загальна довжина автомобільних доріг на території громади - 535,480 км.
2.16. Бюджет селищної ради
Формування та виконання бюджету селищної ради здійснюється згідно Бюджетного кодексу України. Найбільшим джерелом формування власних доходів місцевого бюджету є податок з доходів фізичних осіб. Вагомим джерелом наповнення є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва, податок на землю, місцеві податки і збори, серед яких існують невикористані резерви поповнення бюджету.
2.17. Інфраструктура туризму
Вагомим історичним і культурним об’єктом хорошівщини є парк ім. Кутузова площею 5 гектарів. Виник він, як укріплена військова фортеця, в сиву давнину, про що свідчать вали, які були в свій час оборонними спорудами проти нападів різних ворогів.
На старовинному кладовищі знаходиться поховання родини Трубецьких. У цього князівського роду були великі полководці Російської держави.
В центрі селища знаходиться Музей історії району в якому налічується 1585 експонатів. Із загальної їх кількості виділяються 34, які мають статус оригінальних.
Гордістю нашого краю, унікальним об’єктом України є Музей коштовного і декоративного каміння. Нині зібрання музею нараховує понад 1500 експонатів.
Справжньою окрасою с.Рижан є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1914р). , досить відомим є памятник Герою Радянського Союзу Я.П. Батюку. Крім того, в школі діє історико – краєзнавчий музей села Рижани.
Дивовижною історико – архітектурною пам’яткою є дерев’яний вітряний млин (1-ша чверть ХХ ст.) в с. Михайлівка.
Досить визначною є Свято – Михайлівська церква (1757 р.) та дзвіниця Свято – Михайлівської церкви (1854 р.) в с. Краївщина.
2.18. Видатні земляки
Наш край зростив відомого скульптора, народного художника СРСР В.Б. Пінчука. Прославилися своїм талантом заслужений артист України Бондар О.Н., Клара Новікова – лауреат Всесоюзного конкурсу артистів естради. Жили в нашім краї відомий російський полководець М.І. Кутузов, український кінодраматург Олександр Довженко.
Сьогодні в Хорошеві проживає відомий український поет В.В.Мисько.
Почесне місце серед вітчизняних медиків належить: доктору медичних наук О.Г. Папу; професору, доктору медичних наук О.М.Голяченко; заслуженому лікарю України Клименко Є.М. та іншим; доктору історичних наук С.М. Пархомчуку, який працював радником Європейського відділення ООН в місті Женеві.
Наш край, багатий на корисні копалини, виростив багато геологів – науковців.Серед них : Пап А.М., Дубинчук В.Т.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєно керівнику підпільної групи, що загинув в роки війни від рук гестапівців, уродженцю с. Рижани Батюку Я.П.
2.19 Міжнародні зв’язки
Хорошів активно підтримує та розвиває міжнародні зв’язки та має міста – побратими: Ожиш (Польща, 2006 рік), Скуодас (Литва, 2008 рік), Єльськ (Білорусія, 2010 рік).
3. РЕЗУЛЬТАТИ SWOT – АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
Перш ніж розпочати розроблення стратегічних цілей та планів дій для їх реалізації, необхідно проаналізувати стан, в якому перебуває територіальна громада на даний час. Одним із ефективних інструментів визначення якісних параметрів місцевого розвитку є проведення SWОТ – аналізу, що дасть можливість поєднати важливі внутрішні якісні характеристики громади (сильні і слабкі сторони) з результатами досліджень зовнішніх умов (шанси та ризики). Аналіз сильних і слабких сторін більш глибоко висвітлює те, які якості потрібно нарощувати і розширювати, а які тенденції в процесі розвитку потребують корегування. Дослідження зовнішніх факторів дасть можливість виявити шанси та ризики, які можуть вплинути на майбутнє громади і вод- ночас спрогнозувати можливу реакцію громади на ці виклики.
Складовими SWOT – аналізу є :
сильні сторони - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи
ресурси громади, що можуть зумовити формування конкурентної переваги;
слабкі сторони – види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням;
шанси – можливості, що їх можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку громади;
ризики - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей розвитку громади.
Аналіз сильних і слабких сторін громади було проведено по слідуючим напрямкам:
Таблиця 1
Аналіз внутрішніх чинників (сильних і слабких сторін)
|
Природно – ресурсний потенціал |
|
|
Сильні сторони |
- м’який клімат; - значні масиви хвойно – листяних лісів; - мальовничі ландшафти; - наявність привабливих рекреаційних ресурсів на території регіону; - населеними пунктами протікають річки Ірша, Іршиця, Суботка з каскадом штучних водоймищ та технічними водоймами; |
|
Слабкі сторони |
- не високий рівень природної родючості грунтів; |
|
Економічний, виробничий, трудовий потенціал |
||
|
Сильні сторони |
- вигідне економіко-географічне положення (наявність двох міжнародних трас ; ми є географічним центром області); - потужні, різноманітні запаси будівельного, облицювального каменю, значні поклади коштовного каміння; - розвинена добувна промисловість та розроблення кар’єрів; - попит на продукцію каменеобробки; - достатні запаси жовтої глини дають можливість відновити виробництво якісної цегли; - запаси мінеральних вод; - сприятливі умови для вирощування льону-довгунця; - наявність ринку дає можливість для населення реалізовувати свою продукцію; - наявність земель, які у разі зміни цільового призначення можуть бути використані для будівництва альтернативних джерел енергії (сонячні, вітрові електростанції); - велика лісистість та значні обсяги лісових ресурсів; |
|
|
Слабкі сторони |
- низький рівень залучення інвестицій в економіку громади; - низький рівень підготовки бізнес – проектів; - незадовільний стан виробничих будівель та споруд громади; - низька інноваційна активність підприємств; - відсутність повноважень на розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів; - мала частка великих сільськогосподарських підприємств; - мала частка малих підприємств у структурі економіки громади; - відсутність взаємодії бізнесу, громади, влади; - значна частка тіньової економіки; -природне скорочення населення та значна частка населення старшого за працездатний вік; - міграція населення; - високий рівень безробіття; - низька зайнятість населення у сільській місцевості; - дефіцит кадрів; |
|
|
|
||
|
Розвиток інфраструктури |
||
|
Сильні сторони |
- розвинена сфера послуг зв’язку «Укрпошта», «Укртелеком», «Компанія «Нова пошта»; - наявність сітки автомобільних доріг зовнішнього і внутрішнього сполучення; - транспортне сполучення між населеними пунктами громади; - розвинена соціальна інфраструктура (мережа освітніх, медичних закладів, закладів культури); - в центральній частині Хорошева діє сітка мереж водопостачання та водовідведення; - джерелом водопостачання Хорошева є артезіанські свердловини; - відведення та очищення побутових стічних вод Хорошева здійснюється централізованою системою каналізації ЖКП ; - організація вуличного освітлення в населених пунктах громади; |
|
|
Слабкі сторони
|
- незадовільний стан дорожнього покриття в населених пунктах громади; - стан тротуарів незадовільний і потребує капітального ремонту; - зношеність існуючих систем водопостачання та водовідведення; - невирішеність проблем утилізації відходів; - потребують реконструкції навчальні, медичні заклади, заклади культури в округах громади; - недостатня мережа дитячих та спортивних майданчиків; - відсутній спортивний комплекс; - недостатній рівень кадрового забезпечення, низька кваліфікація працюючих у галузях соціальної сфери; - низька якість послуг, що надаються ЖКП; - незадовільний фінансовий стан ЖКП, яке надає житлово – комунальні послуги; - мало модернізується обладнання для освітлення вулиць; - відсутній центр надання адміністративних послуг; |
|
|
Стан навколишнього природного середовища |
|
|
Сильні сторони |
- власні очисні споруди, очищені води скидаються в р. Ірша; - на території Хорошева налагоджено вивіз твердих побутових відходів та облаштовано полігон твердих побутових відходів площею 5,9 га, який знаходиться за межами населеного пункту; |
|
Слабкі сторони |
- невирішена проблема утилізації відходів; - існування несанкціонованих сміттєзвалищ за межами Хорошева та в старостинських округах громади; - більша частина каналізаційного обладнання ЖКП знаходиться в аварійному стані; - річки та інші водойми знаходяться здебільшого в незадовільному санітарно –гігієнічному стані (засмічені, заросли водоростями, заболочені); |
Паралельно з аналізом сильних та слабих сторін аналізується і зовнішнє середовище, взаємодія з яким дозволить підтримати потенціал громади на рівні, необхідному для нормального розвитку. При цьому зовнішнє середовище досліджується для того, щоб виявити можливості та загрози, які необхідно враховувати під час постановки своїх цілей і їх досягнення.
Таблиця 2
Аналіз зовнішніх чинників (можливості і загрози)
