ТКАЧЕНКО МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ (25.05.1998 – 15.07.2025)
ТКАЧЕНКО МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ
(25.05.1998 – 15.07.2025)
солдат, 66-та окрема механізована бригада ім. Князя Мстислава Хороброго
Народився Ткаченко Максим Миколайович 25 травня 1998 року, в селі Бежів, Черняхівського району, Житомирської області. У 2008 році переїхав у село Знам'янку, та пішов до Рижанського навчального закладу в четвертий клас. У 2016 році закінчив 11 клас у Рижанський гімназії. Далі поступив в Головинське училище, після училища пішов служити строкову службу у 2018 році. У 2020 році закінчив строкову службу, повернувся в село Знам'янку, де надалі працював на камнеобробці в селі Краснорічка.
Третього листопада 2022 року він був призваний до лав Збройних сил України ІІ відділом Районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Служив у 503-й окремій бригаді морської піхоти, побував на багатьох бойових напрямках, де точилися найзапекліші бої. Із січня 2025 року — в складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго, де виконував обов’язки старшого механіка-водія. Останнім часом перебував на Лиманському напрямку.
Максим мав велике серце, глибоку любов до життя і до своєї країни. Мріяв про мир, про родину, про спокійне майбутнє. Разом з коханою дівчиною Євгенією вони планували створити сім’ю. На жаль, війна зруйнувала ці плани…
Вірний військовій присязі, Максим героїчно загинув 15 липня 2025 року поблизу села Карпівка Краматорського району Донецької області. Його життя обірвав ворожий дрон-камікадзе. Безжальна війна забрала Героя.
Йому було лише 27…
Поховали Героя з військовими та громадянськими почестями на місцевому кладовищі.
У героя залишилися батьки, сестри та кохана дівчина.
Під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України Максим отримав поранення та нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «За поранення».
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
