ЛУЦЕНКО СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ (20.09.1974 – 05.04.2025)
ЛУЦЕНКО СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ
(20.09.1974 – 05.04.2025)
солдат, 95-та окремої десантно-штурмова бригада
Народився Луценко Сергій Григорович 20 вересня 1974 року у селі Човнова, що входить до Хорошівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Мати – Віра, батько – Григорій. У сім’ї також було двоє братів – В’ячеслав та Роман.
Навчався та закінчив Зубринську школу. Після навчання проходив службу в Одеській області. Згодом повернувся до рідної Житомирщини.
У 1994 році одружився з Іриною Гринчук, яка після одруження взяла його прізвище – Луценко. У шлюбі народилося двоє дітей: донька Ольга (1995 р.) та син Микола (1997 р.). Подружнє життя тривало недовго – після розлучення діти залишилися з матір’ю.
Із початком війни на сході України Сергій вирішив стати на захист Батьківщини. З 2015 року він воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на Донецькому напрямку.
У 2014 році в нього народився перший і єдиний внук – Артем. Тоді Сергій перебував на службі в місті Артемівськ Донецької області (тепер – Бахмут) і дуже радів народженню онука.
Після завершення контракту повернувся до цивільного життя, отримав статус учасника бойових дій.
Із початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Сергій знову став до лав захисників України. Служив на Донецькому напрямку в тій самій бригаді, мав звання солдата, відповідав переважно за техніку – автомобілі та танки.
У 2023 році до війська пішов і його син Микола, наслідуючи приклад батька.
Після завершення служби у 2024 році Сергій повернувся до мирного життя, але вже у лютому 2025 року знову прибув до військової частини, щоб продовжити службу. На жаль, через погіршення стану здоров’я не зміг повернутися до виконання бойових завдань.
Унаслідок численних супутніх захворювань він потрапив до Черкаської обласної лікарні, де помер 5 квітня 2025 року.
15 квітня 2025 року його поховали на рідній землі, у селі Човнова.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
