ЯКОВЕНКО ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (22.03.1992 – 13.08.2024)
ЯКОВЕНКО ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
солдат, служив на посаді оператора-кулеметника станції радіоперешкод, взводу радіоперешкод 20-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби, ЗСУ
(22.03.1992 – 13.08.2024)
Народився Яковенко Ярослав Олександрович 22 березня 1992 року у м. Твер в рф, де на той час мати Яковенко Олена Миколаївна навчалася. Через кілька місяців вона із сином повернулася в Україну в рідне село Дворище, де Ярослав і мешкав усе життя.
Навчався хлопець у місцевій Дворищенській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. де Ярослав прожив все життя
Після закінчення рідної 9-річки Ярослав вступив на навчання до Житомирського вищого професійного училища-інтернату на спеціальність «оператор компʼютерного набору, електромеханік із ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин». Саме під час навчання в Житомирі він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою.
Після закінчення училища юнак працював у Києві, підтримував маму та сестру, бо батько помер рано.
У 2020-му році Ярослав одружився, а в квітні 2021-го року в них із Оленою народився син Лев.
Щоб забезпечити сімʼю, молодий батько поїхав у Чехію на заробітки. У січні 2022-го року він поїхав, а 24 лютого росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. І Ярослав, який дуже хвилювався за свою родину та друзів, не зміг залишатися за кордоном, коли вдома біда й тотальна небезпека. І вже в березні 2022 року він повернувся в Україну. 15 травня 2022 року був призваний по мобілізації на військову службу в Збройні сили України. Служив солдатом на посаді оператора-кулеметника станції радіоперешкод, взводу радіоперешкод 20-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби.
У квітні 2023 року в молодого подружжя народився іще один синочок – Давид. Ярослав дуже тішився своїми дітками, був чудовим батьком і турботливим чоловіком. Він придбав і почав перебудовувати власний будинок для своєї сім’ї.
А в травні 2024 року він дізнався, що стане батьком ще й дівчинки, яка має скоро народитися. Він дуже чекав маленьку принцесу і вже її любив.
Але страшний трагічний день 13 серпня став останнім у житті Ярослава. Він загинув під час ворожого обстрілу, перебуваючи на бойових позиціях свого підрозділу, у селі Садки Сумського району Сумської області.
Ярослав був неймовірною людиною, великодушною, веселою, доброю, щедрою, відвертою, ніколи не відмовляв в допомозі, гарний батько та приклад для багатьох.
Поховали загиблого Захисника з усіма громадянськими і військовими почестями на місцевому кладовищі у селі Дворище.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
