КАМАНІН СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ (19.02.1986 – 05.07.2024)
КАМАНІН СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ
солдат, служив на посаді далекомірника зенітно-артилерійського відділення зенітно-ракетно-артилерійської батареї 39-тої бригаду тактичної авіації
(19.02.1986 – 05.07.2024)
Народився Сергій Дмитрович Каманін 19 лютого 1986 року в багатодітній родині у селі Сколобів тоді ще Володарськ-Волинського району, нині Хорошівської територіальної громади. Закінчив місцеву дев’ятирічну школу, пізніше здобув професію тракториста в Червоноармійському ПТУ.
У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. Спочатку в навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині, а потім у Харківській області. Повернувшись до цивільного життя, працював у Києві, потім у Житомирі на різних будівельних майданчиках. Останні роки перед війною трудився у Пулинах на пилорамі. Де б не працював – був відповідальним, працьовитим, доброзичливим до людей.
Захоплювався природою, технікою. Був завзятим грибником та рибалкою.
Одружився у 2017 році з коханою дружиною Дар’єю. Разом у любові та злагоді виховували сина Артема. Цьогоріч хлопчик уже буде першокласником.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, а саме 26 лютого 2022 року, Сергій Каманін добровільно став на захист України. Хоча у нього була можливість не йти на військову службу через здоров’я дружини, проте він був свідомим громадянином і патріотом України.
Був призваний у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду. З квітня 2022 року був переведений у 46-ту окрему аеромобільну бригаду, в складі якої виконував бойові завдання на Херсонщині, де й отримав контузію й осколкове поранення. Лікувався в Одесі, а пізніше проходив реабілітацію в Хорошеві. У 2023 році був переведений у 39-ту бригаду тактичної авіації. І з травня цього року виконував бойові завдання в Харківській області. Він був солдатом, служив на посаді далекомірника зенітно-артилерійського відділення зенітно-ракетно-артилерійської батареї.
Каманін Сергій Дмитрович під час проходження військової служби зарекомендував себе як відповідальний, добросовісний військовослужбовець, добрий, товариський.
За мужність і самовідданість при захисті Батьківщини був нагороджений державними та відомчими нагородами й відзнаками.
Героїчно загинув 5 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Стариця на Харківщині.
Поховали Сергія Каманіна із громадянськими й військовими почестями на Алеї Слави кладовища «Дружба», що у Житомирі.
Ніколи не загоїться рана у серцях рідних: матері Ольги Леонідівни, дружини Дар’ї, сина Артема, братів Володимира та Руслана, сестер Тетяни, Анни, Олени та всіх близьких.
Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!
